Постійні повітряні тривоги, нічні вибухи та неспокій уже стали частиною життя українських родин. Дорослі вчаться тримати емоції під контролем, а от дітям впоратися зі страхом набагато складніше. Психологи наголошують: у такі моменти не треба вимагати від дитини «дорослої» витримки — важливіше повернути їй відчуття безпеки. Рекомендації, як це зробити, зібрав портал «Наш Репортер» на основі порад фахівців. Як діти різного віку реагують на небезпеку
Реакція дитини на стрес напряму залежить від віку. Найменші, від 0 до 3 років, стають дратівливими, плачуть, лякаються різких звуків і криків, а тому потребують постійного тактильного контакту з батьками. Дошкільнятам 4–6 років властиве відчуття безпорадності, страх розлуки та «програвання» пережитого в іграх — їм найважливіше чути, що вони і батьки в безпеці.
У 7–10 років діти вже добре розуміють загрозу: вони бояться смерті, втрати звичного життя і можуть зациклюватися на деталях події. Таким дітям радять відверто обговорювати пережите й зберігати звичний розпорядок — ігри, зустрічі з друзями. Підлітки 11–13 років реагують дратівливістю та агресією, а 14–18-річні часом вдаються до ризикованої поведінки і навіть до думок про самогубство. З підлітками варто ділитися власними переживаннями, не вимагати «дорослої» ролі та пояснювати, що всі їхні почуття зараз природні, а те, що відбувається, — тимчасово. 10 дієвих порад, як заспокоїти дитину
Психологи підкреслюють: передусім дорослому слід заспокоїтися самому, інакше тривога передасться дитині. Далі допоможуть прості кроки: Спокійно розмовляйте з дитиною та відповідайте на її запитання — коротко й без зайвих подробиць, навіть якщо вони повторюються багаторазово. Демонструйте надійність: кажіть, що зробите все, щоб захистити себе і її. Для молодших дітей підкріпіть слова обіймами. Поясніть правила безпеки: кого слухатися під час тривоги і де зустрітися з рідними, якщо зникне мобільний зв'язок. Грайте — навіть у «регресивні» ігри: ліплення, малювання, настільні ігри, «Тетрис». Займіть слуховий канал: співайте разом, слухайте аудіоказки та музику, влаштовуйте маленькі концерти. Доручіть дитині посильне відповідальне завдання — наприклад, стежити за іграшкою. Дозвольте вивільнити злість і страх: грайте в «Злого бобра» або дайте «мішечок для криків». Обіймайте, жартуйте, давайте теплі напої та щось смачне. Дайте дитині виплакатися — сльози та плач зараз нормальна реакція. Пояснюйте, чому важливо бути зібраними й допомагати одне одному. Що робити, якщо в дитини панічна атака
Під час сильної тривоги в дитини може статися панічна атака. Повернути контроль над тілом допомагають прості вправи: покласти руку на живіт нижче сонячного сплетіння і постукати по цьому місцю, потерти кінчик носа, злегка надавити на очні яблука з боків, розтерти руки й прикласти їх до нирок або подихати, накривши губи складеною «човником» долонею.
Допомагають і рухи: якщо є де лягти — «крутити велосипед» ногами, якомога далі витягувати язик, а також дивитися вправо і вліво, не повертаючи голови, по 15–20 секунд. Такі дії знижують гостроту паніки й повертають дитину в реальність. Куди звернутися по допомогу
Якщо стан дитини не стабілізується, психологи радять не зволікати з фаховою підтримкою. Допомогу можна знайти в Національній психологічній асоціації, куди зібрані небайдужі фахівці, а також через сімейного лікаря чи шкільного психолога. Головне — не лишати дитину наодинці зі страхом.
Раніше портал Знай повідомляв, нові правила щодо булінгу у школах: які права отримали діти і батьки .
Більше деталей читай у матеріалі: НМТ перетворився на кошмар: через що проходять діти .