Пекін приватно звернувся до Тегерана з проханням використати свій вплив на єменських хуситів, аби завадити ескалації та захистити енергетичні маршрути у Червоному морі й Баб-ель-Мандебській протоці. Про це пише "Главком" із посиланням на Reuters .
Ініціатива Китаю виникла після того, як Саудівська Аравія попросила Пекін про допомогу через швидке просування хуситів уздовж узбережжя, що створило загрозу для експорту саудівської нафти. У відповідь на це звернення Іран заявив, що регіональна стабільність можлива лише у разі припинення війни з боку США та Ізраїлю, хоча сам Китай не висував прямих погроз щодо застосування економічного тиску на Тегеран.
Загострення ситуації в Червоному морі відбувається на тлі блокування Іраном Ормузької протоки, що ставить під загрозу обидва ключові шляхи транспортування нафти, від яких критично залежить економіка Китаю. Попри те, що Пекін є основним покупцем іранської нафти та ключовим торговельним партнером Тегерана, експерти зазначають, що Китай також має масштабні економічні інтереси у країнах Перської затоки.
Наразі залишається невідомим, чи поступатиметься Іран, адже власні стратегічні й військові пріоритети Тегерана можуть переважити заклики його головного економічного партнера.
Нагадаємо, у липні єменські хусити оголосили про морську блокаду Саудівської Аравії . Угруповання заявило, що блокада стала відповіддю на багаторічні дії Ер-Ріяда проти Ємену. Експерти попереджали, що нове загострення може створити ризики для судноплавства через Червоне море та Баб-ель-Мандебську протоку.
Згодом протистояння загострилося: хусити атакували саудівські танкери в Червоному морі, а сторони обмінялися ударами. Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос зазначав, що тривале блокування Баб-ель-Мандебської протоки може особливо гостро позначитися на світовому ринку нафти на тлі війни в Перській затоці.
До слова, стрімке просування пов'язаних із Іраном хуситів уздовж південного узбережжя Ємену та захоплення ними острова Перім дали бойовикам змогу фактично контролювати стратегічну Баб-ель-Мандебську протоку.
Це створює загрозу для 7% світових поставок нафти й 12% міжнародної торгівлі, даючи Тегерану важелі впливу на обидва ключові енергетичні коридори регіону після порушення судноплавства в Ормузькій протоці.