Головною проблемою під час збиття нових російських реактивних безпілотників у Києві та інших містах України є їхня висока швидкість, на яку Російська Федерація свідомо зробила ставку.
Про це повідомив позаштатний радник президента з технологічних питань та експерт у галузі технологій Сергій Бескрестнов (Флеш) в інтерв’ю Radio NV . Флеш розповів про нові виклики для ППО
За його словами, спочатку РФ застосовувала реактивні безпілотники Герань-3, які мали швидкість близько 280–320 км/год.
Коли українські фахівці підготували реактивні перехоплювачі для протидії цій модифікації, то окупанти швидко відмовилися від Герань-3 та перейшли на виробництво моделі Герань-4.
Безпілотник Герань-4 має більшу бойову частину, збільшену дистанцію і тривалість польоту, а також суттєво вищу швидкість — від 300 до 550 км/год. Саме тому наявні реактивні перехоплювачі виявилися неефективними проти таких швидкостей.
Наразі Україні потрібно в найкоротші терміни створити перехоплювачі зі швидкістю 600–700 км/год. Українські інженери вже створюють як мінімум 3–5 різних варіантів таких швидкісних засобів, однак потрібен час на їхнє тестування та відпрацювання тактики застосування. Три типи реактивних дронів РФ та їхнє керування
За словами Флеша, росіяни використовують для ударів три основні модифікації реактивних безпілотників:класичний реактивний дрон керується на основі сигналів супутникової навігації та не має додаткових засобів — за принципом дії схожий на звичайний бензиновий Shahed;дрон із можливістю онлайн-керування , який оснащений базовою камерою та керується в режимі онлайн (зокрема, через mesh-мережі), а головне його завдання полягає в тому, щоб виявити ціль та атакувати її;модифікація Сікер (Seeker) оснащена високоякісною китайською подвійною камерою (з тепловізором, 30-кратним оптичним та додатковим цифровим зумом). Загроза від дронів типу Сікер для української РЕБ Найбільшу небезпеку становить саме варіант Сікер, заявив Флеш. Завдяки потужній оптиці він здатний виявляти об’єкти (наприклад, склади чи автобази) на відстані 6–7 км і більше. Після того як оператор виділяє ціль, безпілотник здійснює її автоматичний захват і далі рухається до об’єкта самостійно за допомогою оптичної навігації. У цей момент українські засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) повністю втрачають ефективність, оскільки дрон більше не залежить від зовнішніх сигналів керування чи супутникового зв’язку. Читайте також Прискорюємо випробування нових перехоплювачів для протидії реактивним дронам — Зеленський