В українській історії завжди були ті, хто бився за свою країну з підпілля. Хто в тилу ворога робив його життя нестерпним — пускав під укіс ешелони, підривав мости, вів розвідку.
Їхній фронт — це ліси Полісся, гори Карпат і підвали окупованих міст. І саме подвиг партизанів ми згадуємо щороку уДень партизанської слави .
Спершу ця дата мала увічнити борців підпілля Другої світової війни. Але сьогодні, коли Україна знову воює за незалежність, цей день набув нового змісту.
Ми вшановуємо не лише героїв минулого, а й тих, хто тепер чинить спротив на окупованих територіях – від Криму до Донбасу. Коли День партизанської слави 2026 — дата
Національний День партизанської слави в Україні відзначають щороку22 вересня . У 2026 році він припадає на вівторок.
Дату запроваджено указом президента у 2001 році, й вона стала символічною – саме 22 вересня 1941 року вважають початком масового партизанського руху проти нацистських окупантів.
Партизани – це ті, хто тихо діє у тилу ворога. Вони не мають численних армійських лав, але мають відвагу й вигадливість: організовують диверсії, збирають інформацію, перерізають комунікації ворога.
За роки Другої світової війни українські підпільники псували ворожу логістику та завдавали відчутних втрат окупантам. День партизанської слави в іменах
Коли ми говоримо про цю дату, неможливо оминути тих, хто давно став легендою. Євген Коновалець — засновник ОУН, що загинув у 1938 році, але його діяльність у міжвоєнний час створила ідейний фундамент для наступних поколінь борців. Роман Шухевич — головнокомандувач УПА, організатор масштабного підпільного спротиву. Василь Кук — останній головнокомандувач УПА, символ незламності. Ніл Хасевич — художник УПА, який створював гравюри й листівки, що стали голосом підпілля. Ольга Ільків — легендарна діячка ОУН, зв’язкова Романа Шухевича, активна учасниця підпілля, яка зазнала репресій і довгі роки провела в радянських таборах. Катерина Зарицька — одна з керівниць жіночої мережі ОУН, організаторка медичної допомоги для підпільників, близька соратниця Шухевича, також зазнала арештів і заслання. День партизанської слави — сучасний вимір свята
У наш час українська нація має нових героїв та нові імена діячів, що провадять свій тихий, але ефективний спротив уже російським окупантам. Жовта стрічка — рух мирного спротиву, який у Херсоні, Мелітополі, Маріуполі та Криму щодня нагадує окупантам: це українська земля. АТЕШ — партизанська мережа українців і кримських татар, яка проводить диверсії , передає дані про склади й техніку, допомагає ЗСУ бити ворога в тилу. Численні місцеві підпільні групи, які передають розвіддані, псують ворожу логістику, вивішують українські прапори під носом у загарбників.
Ці люди щодня ризикують життям заради Батьківщини, але продовжують справу своїх попередників. Тож дата 22 вересня — поєднує різні покоління патріотів, які ладні ризикувати життям заради вільної, сильної та незалежної України.
Від підпільників часів Другої світової до сучасних героїв спротиву — усіх їх об’єднує небажання жити під чоботом окупанта. Бо українці — вільні люди, а не раби. Читайте також Свята у вересні 2026: коли відзначатимуть День танкових військ та День фармацевта