Українська металургія опинилася під подвійним тиском через російські атаки на підприємства та нові торговельні обмеження ЄС. Якщо квоти на сталь не будуть переглянуті, нинішній спад виробництва може вплинути на доступ української сталі до європейського ринку на 5-10 років.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву керівника офісу генерального директора Групи "Метінвест" Олександра Водовіза в інтерв’ю польському порталу Strefa Biznesu. Українська металургія в умовах війни
За словами Водовіза, ситуація в галузі настільки складна, що вже йдеться про виживання української сталеливарної промисловості. Після російських атак "Запоріжсталь", "Каметсталь" та інші великі виробничі потужності зазнали пошкоджень і зупинок.
У "Метінвесті" наголосили, що металургійні підприємства неможливо просто надовго зупинити, а потім швидко повернути до роботи. Пошкодження печей, енергетичної та іншої інфраструктури потребують складного й дорогого відновлення. Європейскі обмеження
Водночас галузь стикається з обмеженнями на ключовому для неї європейському ринку. ЄС планує обмежити загальний імпорт сталі приблизно до 18 млн тонн, розподіляючи цей обсяг між країнами за квотами. Для України передбаченоблизько 600 тис. тонн.
У "Метінвесті" вважають такий розподіл недостатнім з огляду на умови роботи української промисловості.
Читайте також: Металургія України на межі: "Метінвест" заявив про втрату "запасу міцності"
"В Україні війна. Ми думаємо не про те, як конкурувати, а про те, як вижити", - сказав Водовіз. Квоти можуть закріпити низькі обсяги експорту
Особливе занепокоєння в компанії викликаємайбутній перегляд квот. За словами керівника офісу генерального директора Групи "Метінвест", у грудні ЄС оцінюватиме обсяги українських поставок за попередні шість місяців і на цій основі визначатиме подальші умови.
Через російські удари та зупинку підприємств український експорт у цей період буде нижчим. Водовіз попереджає, що використання таких показників як бази може зафіксувати занижені квоти натривалий період до 5-10 років.
Обмеження впливають не лише на українські підприємства. Зокрема, "Метінвест" придбав трубний завод у Румунії, який мав отримувати листовий прокат із "Запоріжсталі". Через квоти та проблеми з виробництвом в Україні підприємство працює з меншим завантаженням і, за словами Водовіза, за дефіциту сировини може зупинитися. Вплив СВАМ на металургію
Додатковим викликом у "Метінвесті" називають CBAM. У компанії вважають, що застосування європейського вуглецевого механізму до українських підприємств маєвраховувати воєнні умови та відсутність доступу до таких самих програм декарбонізації, якими користуються виробники ЄС.
"Ми готові скорочувати викиди, але наразі не маємо на це коштів", - зазначив Водовіз та закликав розглянути для України тимчасовий спеціальний режим. У галузі закликають переглянути обмеження
У "Метінвесті" також наголошують, що збереження української металургії відповідає інтересам ЄС, оскільки галузь забезпечує робочі місця, податки та експортну виручку.
За словами Водовіза, до повномасштабної війни металургія була одним із найбільших платників податків в Україні, а загальні бюджетні надходження від галузі та пов’язаних із нею секторів становилиблизько 200 млрд грн.
Читайте також: Обмеження ЄС б'ють по металургії: Україна може втратити понад 6% ВВП
Тому в "Метінвесті" закликали Брюссель під час перегляду квот враховувати не лише нинішні обсяги виробництва, знижені через російські атаки, а й історичні поставки України та умови воєнного часу.
Ключовим завданням галузі Водовіз назвав збереження виробничої бази та доступу до ринку ЄС, оскільки без цього відновлення української металургії після війни буде складнішим.
Нагадаємо, за 2022-2025 роки "Метінвест" інвестував у розвиток підприємств 43, 6 млрд грн та сплатив понад 82, 2 млрд грн податків.
Крім того, від початку війни компанія спрямувала понад 10 млрд грн на допомогу Україні та її громадянам, з яких 7, 3 млрд грн - на потреби Сил оборони в межах ініціативи "Сталевий Фронт".