Збитки української економіки від війни у 2026 році сягнули 10 млрд доларів. Для допомоги постраждалому бізнесу Кабмін планує запустити спецфонд, однак для наповнення цього механізму уряду доведеться піти на непопулярні рішення.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на інтерв’ю міністра економіки та довкілля Олександра Кравченка Forbes.
"Страхування - запит номер один, який ми чуємо на зустрічах з бізнесом . В ідеалі ми б повністю покладалися на ринкові механізми. Але український страховий ринок наразі не має достатньої ємності, щоб покрити такі ризики", - заявив міністр.
Він також зазначив, що наразі приватний ринок не готовий страхувати ризикові регіони.
"Немає страхової і перестрахової компанії, які були б готові зараз застрахувати, наприклад АЗК в Полтавській області, або склади у Броварах", - пояснив він.
Загальний портфель збитків у 2026 році міністр оцінив у 10 млрд доларів. Тож, для допомоги бізнесу Кабмін планує запустити окремийфонд страхування воєнних ризиків. Цей фонд, за словами міністра, має брати на себе так званий first loss, а далі ризик зможе покривати приватний страховий ринок.
Умови роботи фонду: Фонд має мати щонайменше 2-3 млрд доларів капіталу. Компанії-учасниці програми сплачуватимуть страхову премію у розмірі 2%. Стартовий капітал фонду - щонайменше 50% державних і 50% донорських коштів. Внесок держави має становити щонайменше 1 млрд доларів.
Як пояснив Кравченко, за державне фінансування фонду планується за рахунок підвищення ПДВ.
"Підвищення ПДВ є не ідеальним, але оптимальним рішенням - з огляду на масштаб ресурсу, швидкість його мобілізації та макроекономічний вплив. За оцінками НБУ, підвищення ПДВ може додати 0, 4-0, 7% до інфляції протягом року. Підвищення ПДВ - 1 млрд доларів внеску до фонду", - пояснив він, зазначивши, що ПДВ - не ідеальне рішення, але ми знаходимося у війні, і треба з поганих рішень обрати найменш погане. Чи будуть обмеження у страхуванні?
За словами Кравченка, страхові внески будуть добровільними, без обмежень за галузями чи регіонами.
"Страхуватимемо фізичні активи - склади, АЗС, заводи тощо, але попередньо не продукцію. Ліміт на один об’єкт - 10 млн доларів. Водночас великі та надконцентровані ризики, ймовірно,страхувати не будемо - наприклад, атомні чи великі енергетичні станції ", - пояснив він.
Читайте також: Економіка втрачає близько 2 млрд гривень за годину простою бізнесу, - Мінекономіки