Вони не ховаються від Землі: вчені пояснили, чому інопланетяни не виходять на зв'язок

Вони не ховаються від Землі: вчені пояснили, чому інопланетяни не виходять на зв'язок
Які два параметри визначають, чи виживе технологічна цивілізація?

Інопланетні цивілізації можуть зникати ще до того, як встигають вийти на зв’язок із людством - нове дослідження пропонує незвичне пояснення парадоксу Фермі. Науковці припускають, що технологічні суспільства можуть регулярно переживати цикли колапсу й відродження.

Про це інформує РБК-Україна з посиланням на дослідження, опубліковане на сервері препринтів arXiv. Велика тиша: інопланетяни можуть "мовчати" через технологічну сплячку?

Вчені пояснили:парадокс Фермі вказує на суперечність між високою ймовірністю існування позаземного життя та відсутністю будь-яких доказів контактів з ним .

Дослідники на чолі з Селією Бланко зосередилися на другій поширеній гіпотезі -технологічні цивілізації зазвичай є короткоживучими через самознищення, спричинене екологічними кризами чи конфліктами .

Проте самознищення не обов'язково означає повне зникнення.

Автори моделювання припускають, що Всесвіт може бути наповнений цивілізаціями, які піднімаються, падають, відбудовуються знову і проводять тривалі періоди у технологічній сплячці.

"Якщо інші розумні істоти проводять у "робочому" стані лише невелику частину свого часу, ймовірність накладання їхніх активних періодів стає мінімальною", - зазначають дослідники.

Читайте більше : Вперше за 260 років: ШІ допоміг прочитати рукопис масонського ордену Сценарії майбутнього та цикли виживання

Дослідники створили нову модель можливого технологічного майбутнього Землі, змоделювавши десять різних сценаріїв на наступні 1 000 років.

Вони варіювалися від стабільного та егалітарного "Золотого віку" до суспільств із жорстким дефіцитом ресурсів.

Серед цікавих прикладів:

"Золотий вік" та суспільство "Out of Eden" (поза Едемом ) - стабільні моделі, у яких технологічне зростання відбувалося без колапсів.

"Оубороєць" - ієрархічна цивілізація, яка постійно розширюється, падає та відновлюється, що зрештою робить її самостабілізуючою.

"Життя із землею" - низькоімпактна (малоактивна - прим. ред.) культура з частими глибокими колапсами та коефіцієнтом активності лише близько 38 відсотків.

Для кожного сценарію вчені провели 200 симуляцій. Виявилося, що 7 із 10 сценаріїв неминуче стикалися з колапсом у кожному прогоні.

Більше цікавого : Людство може зникнути без сліду: що збереже архів Memory of Mankind Висновки для Землі та головні застереження

Аналіз показав, щона довгострокову стійкість цивілізації найбільше впливають два параметри - швидкість споживання ресурсів та обсяг ресурсів, які вдається відновити після катастрофи .

Це наштовхує на цілком земні рішення - зменшення споживання, збереження інфраструктури та створення "наборів для відновлення" на кшталт Всесвітнього сховища насіння на Шпіцбергені.

Водночас автори наголошують на значних обмеженнях дослідження. Модель базується на людських організаційних структурах і робить спрощені припущення, а саме ще не пройшло повноцінного рецензування.

Ще більше цікавого : Ядерні відходи перетворили на алмазну батарею: вона працюватиме 5700 років 2000-річні сувої Везувію розшифрують: ШІ "побачив" текст крізь попіл

Читати повну новину на rbc.ua

Рекомендуємо

Загальне

У Запоріжжі росіяни влучили у будинок: загинули мама і бабуся 4-річної дитини

Політика

Дата-центри під ударом: які цілі ставить перед собою Росія, атакуючи вузли зв’язку в Києві

Політика

ППО України збила 134 із 173 ворожих цілей, зафіксовано влучання засобів повітряного нападу на 19 локаціях