США розглядають скорочення військової присутності в країнах Європи приблизно на третину або навіть половину контингенту – від 25 до 40 тисяч. Зараз там перебувають орієнтовно 80 тисяч військовослужбовців. Ймовірно, зміни найбільше торкнуться Німеччини, Італії та Іспанії. Якщо плани втілять у реальність, це стане найбільшим скороченням присутності американських військових у Європі з кінця Холодної війни.
План скорочення американських військ у Європі готує генерал Алексус Гринкевич, який одночасно очолює європейське командування США і командує силами НАТО в Європі. Від нього очікують 4 сценарії: від помірного скорочення до найрадикальнішого.
З джерел NBC News відомо, що обговорюють такі варіанти: скорочення авіаційних і військово-морських сил, сухопутних військ або перекидання частини сил на Східний фланг НАТО.
Фінальні рекомендації мають бути готові до 6 листопада, а тоді висновки передадуть на розгляд Дональду Трампу. В цей же період – 3 листопада – відбудуться проміжні вибори в Сполучених Штатах Америки. Тож дедлайн із планом скорочення військ США може бути пов'язаний із політичним контекстом у Вашингтоні.
Усе це відбувається на фоні зростання загрози для Європи . Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, спираючись на дані розвідки, що Росія може планувати атаки по країнах, які підтримують Україну. Зокрема, ймовірність нападу нависає над самою Польщею. До ймовірного нападу готуються також Литва, Латвія, Німеччина, Франція, Естонія та інші європейські країни.
До слова, російські пропагандисти наприкінці вересня опублікували колонку про те, що "Росію чекає ще одна СВО" в Литві. Її згодом видалили.
Як скорочення американських військ вплине на європейську безпеку, чи здатна Європа захиститися самотужки в разі нападу Росії та що це все означає для України – читайте далі у форматі "УП. Коротко". Американські війська в Європі
Американська присутність у Європі – це 50 військових баз і об'єктів у 18 країнах. Десь США контролюють їх повністю, десь тримають своїх військових на чужих об'єктах.
За даними Defense Manpower Data Center – підрозділу Пентагону, який веде облік особового складу, станом на грудень 2025 року в Європі постійно розміщено приблизно 68 тисяч американських військових. Разом із ротаційними силами цифра сягає понад 80 тисяч.
Половина з них – уНімеччині , де розміщено орієнтовно 36 тисяч військових США. Ще приблизно 2 тисячі службовців – це ротаційні сили. Саме в цій країні від часів Холодної війни лишилася головна американська інфраструктура в Європі: штаби, шпиталі, аеродроми, через які проходить усе, що США перекидають у регіон.
За даними Пентагону, вІталії постійно розміщено приблизно 12 тисяч військових, уВеликій Британії – понад 10 тисяч, вІспанії – майже 4 тисячі. А от у країнах Східного флангу картина інша: уПольщі постійно приписані лише 369 військових, тоді як ротаційний контингент там сягає 10 тисяч. УРумунії постійних 153, вУгорщині – 77, решта присутності теж ротаційна. Суцільне коло – постійний контингент, пунктир – ротаційні сили, помаранчевий – кандидати на скорочення За зведеними відкритими даними, американські військові присутні ще щонайменше в десятку європейських країн. Точних цифр Пентагон по них окремо не публікував, тож ідеться про орієнтовні оцінки, які охоплюють і постійний, і ротаційний контингент:Туреччина – орієнтовно 1700;Бельгія ,Норвегія таЛитва – приблизно по тисячі;Естонія – 700;Греція та Косово – орієнтовно 600;Нідерланди – 400;Португалія – 250;Словаччина – 150;Ісландія – 50. Військовий експерт, директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь у коментарі УП пояснив, що в Німеччині розташована найбільша частина військ США ще з часів Другої світової війни, коли на їхній території проходив кордон між НАТО і Варшавським договором. Пряма мова Самуся: "Під час Холодної війни американські війська були як гаранти безпеки Європи перед загрозою Радянського Союзу і країн Варшавського договору. Звісно, з 1991 року ситуація змінилась. Тепер адміністрація Трампа апелює, що витрачаються великі кошти, і в Європі перебувають досить масштабні контингенти, які не мають значення для національної безпеки Сполучених Штатів. Тож Трамп сказав, що важливіше і краще ці війська розмістити десь на мексиканському кордоні". Обговорення щодо скорочення контингенту США триває вже кілька років. Наприклад, ще в жовтні 2025 року з Румунії відкликали 800 американських військових. Та вже через кілька місяців – після 28 лютого 2026 року, коли розпочалась операція проти Ірану – Америці знадобились румунські бази, щоби базувати там розвідувальну авіацію, заправників тощо. За словами Самуся, активна фаза американської операції проти Ірану може вплинути на рішення щодо присутності американських військ на території Європи. Пряма мова Самуся: "Очевидно, що американцям потрібні бази і в Румунії, і в інших країнах НАТО в Європі. Без них США буде дуже важко продовжувати цю операцію. У всякому разі, це ускладнить логістичне і бойове забезпечення операції" . У Пентагоні обговорюють не лише скорочення військ, а й можливе перекидання їх на східний фланг НАТО, зважаючи на потенційну загрозу з боку Росії. Та проблема в тому, що НАТО розглядають цю можливість для власної безпеки, а в США зовсім інші підходи. Штати вважають, що Європа має сама забезпечувати свою безпеку. Зокрема, таке твердження звучало від міністра оборони Сполучених Штатів Америки в лютому 2025 року. До того ж військовий експерт має сумнів, що керівництво США віддасть наказ своїм бійцям у Європі вступати в протистояння з росіянами, якщо загостриться ситуація з РФ, наприклад, у Сувальському коридорі чи в іншому районі Литви, Латвії чи Естонії. Тож Самусь наголошує, що наразі незрозумілою є мета їхнього перебування. Пряма мова Самуся: "Війська не воюватимуть, якщо не буде політичного рішення США. Політика адміністрації Трампа все-таки полягає в самоізоляції, у фокусуванні на Західній півкулі і в зменшенні ролі США у безпеці Європи, про що говорив Джей Ді Венс і Марко Рубіо (ще в лютому 2025 року – УП) " . Пентагон оприлюднював Стратегію національної оборони США на 2026 рік, у якій головним суперником був зазначений Китай. Натомість Росію в документі названо загрозою для Європи, тож США "можуть лише допомагати країнам у протистоянні". "Попри нашу активну присутність у Європі, ми повинні і будемо надавати пріоритет захисту території США та стримуванню Китаю" , – йдеться в документі. Окрім того, що США думають про власну безпеку і головних ворогів, Штати хочуть залишитись глобальним гравцем. Тож, наголошує Самусь, їм не можна залишати Європу на самоті. Наразі тривають великі дискусії всередині адміністрації Трампа та оборонних відомствах про те, яким чином можна скоротити витрати на утримання контингенту в Європі, щоб виведення військ було компромісним. Якщо рішення про скорочення військ все ж ухвалять, США можуть вивести їх із європейських країн протягом кількох місяців, прогнозує Самусь. Утім, рішення ухвалює не лише Білий дім. Формально чисельність контингенту визначають президент і Пентагон, але Конгрес може блокувати масштабні виведення – і законодавчо, і через контроль над фінансуванням. Закон про оборонний бюджет США на 2026 рік , який Трамп підписав у грудні, забороняє опускати американську присутність у Європі нижче 76 тисяч військових довше ніж на 45 днів – доки міністр оборони й командувач Європейського командування не засвідчать перед Конгресом, що це не шкодить безпеці США і що із союзниками по НАТО проведено консультації. Але ця норма має термін придатності. Вона прив'язана до коштів 2026 фінансового року, який завершується 30 вересня. Аналогічне обмеження на наступний рік закладене в проєкт оборонного бюджету, однак його ще не ухвалили . Це означає, що до моменту, коли рекомендації потраплять на стіл Трампа, обмеження може втратити силу. Чи здатна Європа сама захиститися Варто розглядати варіант, що Європі доведеться захищатися від потенційного ворога самостійно. Європейські країни мають достатньо ресурсів для того, щоб упоратися і без американських сил. Це пояснив у коментарі УПМикола Бєлєсков – український військовий аналітик, старший аналітик благодійного фонду "Повернись живим". Сумарний оборонний бюджет країн Європи разом із Канадою – це сотні мільярдів доларів. Однак є інші проблеми, не менш важливі – наприклад, дублювання різних систем. Пряма мова Бєлєскова: "Франція виробляє свої основні бойові танки, Німеччина – свої. Те саме стосується артилерійських систем, ППО. Тобто при номінальній достатності ресурсів є розпорошення та дублювання. Якщо ми говоримо про більш глобальну проблему, то є низка кластерів спроможності, де європейці залежать від американців. Це і розвідка, і ураження, і мобільність, і дозаправники відповідно. Зрозуміло, що це ресурси, які вимагають капітальних інвестицій на роки вперед. І ніхто ці спроможності не зможе компенсувати протягом декількох наступних місяців чи навіть років". Водночас у Європи є величезні проблеми зі супутниковими системами, наголосив військовий експерт Самусь. Приміром, супутниковий зв'язок – у них немає свого Starlink. Наразі європейці працюють над розробкою IRIS² – багатоорбітальною групою супутників для інтернету, яку Європейський Союз запланував розгорнути до 2027 року. Реалізація її запусків може розпочатися ближче до 2030 року. Також Самусь назвав низку інших напрямків, у яких Європа може відчути проблеми.Стратегічна розвідка – у Європі немає такого угруповання супутників, як у американців.Системи протиракетної оборони – взагалі не виробляються в європейських країнах (йдеться про такі системи, як Aegis або THAAD, які можуть збивати ракети на висоті 200 кілометрів у космосі, зокрема можуть знищувати "Орешник").Антибалістична ППО – немає взагалі, тож на розробку також потрібен час. Щодо авіації ситуація стабільніша, адже американські виробники зброї мають свої бізнес-інтереси. Пряма мова Самуся: "Літаки F-35 завоювали європейський ринок, і більшість країн Європи закуповують їх. Це означає, що американські виробники не будуть виходити з ринку, а триматимуться міцно, щоб не віддати тим же європейським компаніям: французам чи шведам. Попри пріоритетність на Західній півкулі, американці зароблятимуть гроші і далі продаватимуть свої літаки". Виробники ЗРК Patriot, до слова, також активно присутні на європейському ринку, тож тут у Європи не мало б виникнути проблем. Частину стратегічних компонентів – зв'язок, навігація, розвідка, ПРО/ППО – європейці можуть спробувати розробляти разом із Україною, вважає Самусь. За роки війни з Росією у нас є великий досвід у різних напрямках. Чи може Польща стати головною армією Європи Польща посідає третє місце серед країн НАТО за чисельністю особового складу армії – після США і Туреччини. Її ріст був досить стрімким, адже ще в 2014 році країна перебувала на 9 місці. За 10 років їм вдалося подвоїти армію до понад 220 тисяч службовців. Прем'єр-міністр Дональд Туск впевнено заявляв, що їхня армія скоро стане найбільшою в Європі . Один із прикладів, який показує пріоритети Польщі – до 2030 року країна планує мати 1100 танків. Це більше, ніж Німеччина, Франція, Британія та Італія разом узяті. Якщо плани здійсняться, тоді Польщу випереджатимуть за кількістю танків лише дві країни-члени НАТО: Греція та Туреччина. Польська влада і справді ставить оборонну галузь у пріоритет. У 2025 – 2026 роках частка ВВП Польщі на оборону складає орієнтовно 4, 7%. Це приблизно45–54 мільярди доларів . Для порівняння, Німеччина витрачає лише 2, 69% ВВП – це майже 125 мільярдів. Попри пріоритети та заяви Польщі, Бєлєсков вважає, що вона не зможе повністю забезпечити безпеку східного флангу НАТО, якщо більшість американських військ вийдуть. Пряма мова Бєлєскова: "Кількість військ ще не дорівнює якість. Дійсно, Польща з точки зору відсотку ВВП на оборону посідає лідируючі ролі в НАТО. Але, наприклад, Німеччина її випереджає, якщо ми говоримо про абсолютні показники, а не відсоток. Вона залишає Францію і Британію позаду. Чи буде польська армія однією з найбільш сильних? Так. Чи буде вона на й могутнішою? Не впевнений". Поляки розуміють важливість Німеччини як логістичної артерії, тож активно продовжують спілкування зі своїми німецькими партнерами. Пряма мова Бєлєскова: "Наступним керівником військового комітету НАТО буде нинішній генеральний інспектор бундесверу Карстен Броєр . Німецький генерал буде головним військовим радником в Альянсі. Це відображення того, що не лише Польща, а й інші великі країни активно переозброюються. Польща самостійно, при всій повазі до них, точно не зможе гарантувати безпеку східного флангу Альянсу". Як скорочення американського контингенту вплине на Україну За словами Бєлєскова, Європа з 2022 року до 2025 року жила в зоні комфорту. Зодного боку європейські країни були спокійними, адже мали американські гарантії безпеки. Зіншого – російська агресія обмежувалась територією України, тож загроза була далекою. Поки ми чинимо спротив, Росія не має відповідного потенціалу, щоб кинути напряму виклик Альянсу. Зараз усе дещо змінюється. "Як не парадоксально, але зменшення американської присутності в Європі і депріоритизація європейського театру воєнних дій для США – це для України перевага, тому що це збільшує цінність України в очах Європи. В умовах того, що вони не готові до прямого зіткнення з Росією, їм ще більш вигідно підтримувати Україну, яка має потенціал і готовність – щоб не було розширення агресії далі на країни Європи", – підсумував Бєлєсков. Тетяна Кривішин, Наталя Бондар, УП