Війна Росії проти України стала випробуванням для військових технологій НАТО, продемонструвавши, наскільки швидко змінюються тактика та засоби ведення бойових дій. Про це повідомляє "Главком" з посиланням на Reuters . Дрони скоротили час на адаптацію
Українські військові та оборонні виробники змушені реагувати на нові загрози значно швидше, ніж це передбачають традиційні процедури розробки озброєння. За оцінкою співрозмовників Reuters у сфері оборони, окремі зміни на полі бою відбуваються протягом тижнів, тоді як створення, випробування та закупівля нових систем у країнах НАТО може тривати роками або навіть десятиліттями.
Одним із найбільш помітних прикладів стали безпілотники. Вони дали змогу атакувати дорогі й складні військові цілі значно дешевшими засобами. Танки, бронетехніка та інші системи, які раніше вважалися важливими елементами бойової стійкості, опинилися під постійною загрозою з повітря.
Reuters зазначає, що війна в Україні фактично стала технологічним полігоном, де нові рішення перевіряються безпосередньо в бойових умовах. Українська сторона здатна швидко змінювати тактику після появи нової загрози, тоді як військові структури Альянсу значною мірою залишаються прив'язаними до довгих циклів планування та закупівель. Нова загроза вже змінила українську ППО
Показовою стала ситуація з реактивними безпілотниками. Росія нарощує використання таких апаратів, які здатні розвивати швидкість понад 400 км/год. Через це традиційні способи перехоплення повільніших ударних дронів стали менш ефективними, а українським розробникам доводиться шукати нові рішення.
За даними Reuters, Росія лише в серпні могла застосувати близько 2850 реактивних дронів. Україна у відповідь розглядає швидші дрони-перехоплювачі, керовані ракети та системи з елементами штучного інтелекту.
Українські розробки вже переходять від випробувань до бойового застосування. Раніше "Главком" повідомляв, що українські реактивні дрони-перехоплювачі почали проходити бойове тестування. Нові апарати мають швидкість понад 600 км/год і створюються спеціально для боротьби з реактивними шахедами. НАТО переглядає підходи до ППО
Ще одним викликом для Альянсу стала протиповітряна та протиракетна оборона. Навчання НАТО часто будувалися з припущенням, що союзники матимуть перевагу в повітрі. Досвід України показав, що масове застосування безпілотників здатне суттєво змінити цю модель.
Окреме питання - залежність європейських країн від американських систем Patriot. Водночас європейські держави вже намагаються створити власні рішення. Reuters звертає увагу на франко-італійську SAMP/T-NG та багатонаціональний проєкт Freyja, який має стати основою для нової європейської системи протидії балістичним ракетам.
Україна бере участь у цьому процесі не лише як отримувач військової допомоги. До програми Freyja долучилися десять держав та низка європейських оборонних компаній. Українська сторона має забезпечити один із ключових елементів майбутньої системи - антибалістичну ракету, тоді як партнери працюють над радарами, сенсорами та іншими компонентами.
"Війна в Україні показала, що технологічна перевага може змінюватися дуже швидко", - зазначають співрозмовники Reuters, аналізуючи темпи адаптації українських сил та повільніші цикли розвитку озброєння в країнах НАТО.
Нагадаємо, "Главком" писав , що Україна та європейські партнери вже працюють над створенням інтегрованої системи захисту від балістичних ракет у межах програми Freyja. До проєкту залучені оборонні компанії з кількох країн Європи, а українські розробники мають створити антибалістичну ракету.