Голова представництва дивізіону Digital Systems німецького концерну Rheinmetall Олександр Кулаковський заявив, що вихід українських оборонних компаній на європейський ринок дуже гальмує складність отримання дозволу від держави. За його словами, багато з таких компаній готові розвивати й інвестувати у виробничі спроможності поза межами України.
Про це повідомляє кореспондент РБК-Україна з форуму "Оборона 2027. Армія, технології, індустрія", організованого NAUDI та Radio NV.Дозвіл від держави отримати "дуже складно"
На панельній дискусії "Зброя 2027. Місія: забезпечити фронт і здобути місце на європейському ринку" Кулаковський погодився з тезою, що відсутність повної відкритості ринку стримує західні інвестиції в Україну. За його словами, це "великий біль", оскільки процес побудови партнерських відносин західних виробників з Україною дуже складний.
Він зазначив, що багато українських компаній заявляють про готовність виходити на європейський ринок, а їхні виробничі спроможності перевищують попит. Вони також готові розвивати й інвестувати у виробничі спроможності поза межами України, принаймні з погляду безпеки.
Водночас, за словами Кулаковського, отримати від держави дозвіл дуже складно, і це дуже гальмує процес.
Він додав, що і західні компанії, і світові оборонні концерни дуже зацікавлені в спеціалістах, технологіях і написі Battle-proven in Ukraine.Досвід замість "супертехнологічної коробки"
За словами Кулаковського, європейські компанії, не лише Rheinmetall, нарешті усвідомлюють, що сучасна війна - це не те, до чого вони готувалися. Rheinmetall в Україні він назвав достатньо гнучкою компанією, з якою є багато комунікації.
Він зазначив, що є попит на вироби, експорт, залучення інвестицій і партнерські програми, а європейці усвідомлюють досвідченість українців. Якщо в мирні часи Україна була відома IT-спеціалістами, то тепер, на його думку, має всі шанси стати світово відомою MilTech- і Defense-спеціалістами.
"Я особисто, як українець у першу чергу і як представник західної оборонної компанії в другу, вважаю, що Battle-proven in Ukraine коштує дуже дорого. І це дійсно важливо. Але це простіше. Найскладніше - і те, що ми як українці можемо запропонувати, і те, що дійсно має і матиме попит в Європі, - це досвід", - сказав представник Rheinmetall.
Кулаковський наголосив, що за цей досвід Україна заплатила найбільшу ціну.
За його словами, цінність не лише в "супертехнологічній коробці", яка літає, плаває чи повзає по землі або під землею, а й у людях, які знають, як нею користуватися. Йдеться про тих, хто вміє не просто підняти дрон у небо і посадити, а виконати роботу: спланувати місію, вибрати позицію, підібрати частоти, провести радіоелектронну розвідку. Саме це, на думку спікера, може мати більшу капіталізацію, ніж самі виробники.
Читайте також: Прогнозувати на рік уперед: у NAUDI закликали змінити підхід до розробки зброї
Раніше командирка взводу ударних БпАК Тетяна Чорновол на форумі "Оборона 2027" заявила, що в армії немає електродетонаторів для дронів, а екіпажі витрачають бойові виплати на батареї, антени й паливо.
Також CEO NAUDI Сергій Гончаров закликав оборонну індустрію переходити від реактивної позиції до проактивної, тобто прогнозувати розвиток війни не лише найближчим часом, а й через півроку чи рік.