Якщо раніше він обтічно говорив про відпочинок із ріднею на морі, то тут пішла конкретика.
Президент каже, що намагається виконувати свою роботу так, аби після завершення війни мати змогу залишатися у своїй країні й жити в ній без страху та ненависті.
"Йдеться навіть не про повагу. Йдеться про те, щоб після війни і після цієї президентської роботи ти міг продовжувати жити у своїй країні, ходити її вулицями – і щоб ніхто не хотів тебе вбити чи ненавидів. Просто тому, що ти був шматком [цензура, – WSJ], а не лідером і не чоловіком. Я маю на увазі: це про те, що ти робиш. Про те, як ти живеш і як намагаєшся жити", – сказав Зеленський.
Власне, це пояснює, чому Зеленського так качає від прагнення отримати ще термін після виборів та бажання хлопнути розслідування топ-корупції проти його товаришів.
Страх, що тобі плюнуть в лице для Зеленського – дуже страшний. Можливо, навіть більше ніж ходити ножками саме в своїй суверенній країні.