Харків'яни стали значно рідше бувати в центрі міста, ніж до повномасштабної війни. Якщо до 2022 року більше половини жителів відвідували середмістя щодня або кілька разів на тиждень, то тепер таких людей у місті лишилася лише третина.
Такі дані отримала команда Urban Reform у межах проєкту "Харків: Спільне майбутнє". В онлайн-опитуванні взяли участь 1025 людей. Вони розповіли, як часто їздять у центр, як ставляться до міста та чи готові долучатися до проєктів з його відновлення. Про результати дослідження повідомило видання KHARKIV Today.
Найактивнішою частиною харківського суспільства виявилися жінки — переважно молодого та середнього віку, до 49 років. Це 65% учасників опитування. Дослідники назвали цю аудиторію "операторами надії": люди, які лишаються в місті та продовжують вкладатися в його розвиток. Водночас 87, 5% респондентів живуть у Харкові понад десять років і пам'ятають довоєнне місто, тож можуть осмислено порівнювати. Чому харків'яни уникають центру
Головна причина зміни поведінки — війна. 72% опитаних назвали основною перешкодою для частіших візитів у середмістя ризик обстрілів, ще третина поскаржилась на брак укриттів. Якщо раніше лише 13% респондентів рідко бували в центрі, то у 2026 році таких людей стало більше третини.
"Ці цифри формулюють пряме завдання для міського управління: інфраструктура безпеки є необхідною умовою повернення людей до публічного простору. Без вирішення цього питання жодні культурні чи рекреаційні ініціативи не матимуть повноцінного ефекту", — йдеться в резюме дослідження. П'ять груп харків'ян
Соціологи виокремили п'ять типів користувачів громадського простору. Найбільша група — "латентні відвідувачі" (32, 1%), які хотіли б бувати в центрі частіше, але їм бракує доступних подій. Далі йдуть "активні мешканці" (27, 7%), для яких середмістя — звична частина життя, та "інтенсивно залучені" (16, 9%) — "суперкористувачі" міського простору. Ще 13, 8% — "відсторонені через безпеку", переважно жінки 30–49 років, які через підвищену небезпеку скоротили своє соціальне життя.
Соціолог Дмитро Заєць називає цю тенденцію "вимушеною культурною децентралізацією". Театри працюють у скороченому режимі, концертів у Харкові майже немає, а з доступних розваг лишаються прогулянки в парку. У районах з'являються субцентри, бізнес відповідає на новий запит — і причин вибиратися в центр стає дедалі менше. Запит на "живий" центр лишився
Водночас бажання збиратися в середмісті нікуди не зникло. Показовим стало святкування Дня міста 23 серпня: Сумську та прилеглі вулиці заполонили тисячі людей, хоча жодного організованого заходу там не проводили. Харків'яни стихійно прийшли в центр, бо саме так уявляють собі свято.
Серед запитів до міської влади 53% учасників опитування назвали збереження культурної спадщини — люди мріють побачити пошкоджені обстрілами пам'ятники архітектури знову цілими. Дослідники радять розвивати не лише сад Шевченка в центрі, а й зелені зони в районах, де харків'яни тепер проводять більше часу.
Раніше портал Знай повідомляв, попри обстріли в Одесі провели півмарафон на 800 учасників: дистанцію відкрили ветерани .
Також наш портал інформував, російська ракетна атака знищила сортувальний центр EVA в Одесі: постраждалих немає .