Страта бунтівника, тактична революція та домінування в Європі: історія злетів та падінь "золотої команди" збірної Угорщини

Страта бунтівника, тактична революція та домінування в Європі: історія злетів та падінь "золотої команди" збірної Угорщини

Черговий сезон Ліги націй Україна розпочне матчем проти країни, журналісти якої неодноразово писали про смерть місцевого футболу. Вам здається, що наша збірна давно не грала на чемпіонатах світу? Угорці можуть нам позаздрити: ЧС-2026 став десятим поспіль, який вони пропустили.

На останньому на сьогодні мундіалі, у Мексиці, вони програли 0: 6 збірній СРСР (голами відзначилися Беланов, Яковенко та Яремчук), і на пострадянському просторі досі популярний жарт: "Угорський футбол помер в Ірапуато". Звичайно, насправді він не помер, а живий – і дай Боже кожній країні мати такого талановитого, креативного і при цьому готового викладатися на полі на двісті відсотків півзахисника, як Домінік Собослай.

Але Домінік – так само, як і Габор Кірай, і Балаш Джуджак, разом із 3: 3 на Євро-2016 з чемпіонами португальцями, – виглядають навіть не як залишки колишньої розкоші, а як насмішка порівняно з тим, що було колись. Колись у угорців було покоління такого рівня, що тренер міг собі дозволити ігнорувати володаря європейського рекорду результативності, який тримається досі.

Навіть дворазовий чемпіон світу перед новим чемпіонатом світу заявляв, що його немає сенсу проводити, оскільки всі розуміють, що найсильніша команда – це угорці. Вони називали себе "араньчапат" – "золота команда", і це слово запам'ятав весь футбольний світ. Початок: віденські кав'ярні, міграція шотландців, поява найкращих розумів Історія зародження футболу на угорських землях – це історія виходу самої гри за межі національної британської розваги.

Першою країною, в якій футбол почав розвиватися на рівні, вищому за хобі британських моряків, була Австро-Угорщина. Велика країна, що охоплювала території 13 сучасних держав, зокрема й Україну, та дуже багата, могла собі дозволити приділяти час дозвіллю, зокрема професійному спорту.

Сюди приїжджали й проповідники передових ідей, яким було тісно в одній-двох лігах Великої Британії. Одним із таких людей був Джиммі Гоган – дуже недооцінений історією тактик. Мало працюючи у рідній Англії, він тренував збірну Нідерландів у 1910-му, збірну Австрії напередодні Першої світової війни, збірні Угорщини та Швейцарії у 1920-х роках, клуби всіх чотирьох цих країн, а також Німеччини та Франції!

На відміну від домінуючої на островах тактики, яка ґрунтувалася на довірі до кожного гравця у своїй зоні, Гоган робив ставку на переміщення футболістів із зони в зону. Вплив Гогана на європейський футбол безмежний. Тренер Густав Шебеш, який виведе угорців на неймовірний рівень (про нього нижче), говорив:"Він навчив нас усього, що ми знаємо про футбол".

Естетичний, красивий футбол став національною ідеєю і для австрійців, і для угорців, мотивував десятки тисяч глядачів приходити на трибуни та зробив професію футболіста надзвичайно престижною. Гоган, можливо, і навчив угорців усього, але перш за все він навчив своїх підопічних думати.

На великому контрасті з традиційними англійськими уявленнями про гру, що нічого кращого за 4-4-2 не було й не буде, у Джиммі та інших британців (серед яких, до речі, було багато шотландців, набагато менш консервативних) у Європі панувала філософія, що тактику треба розвивати й удосконалювати.

Легендою стали віденські кав'ярні, в яких після матчів обговорювалися передові ідеї Рапіда, Аустрії та інших клубів. Перша світова війна перетворила Австро-Угорщину на країну з підручників історії, але в обох центрах, що становили найбільші території імперії, ідеї продовжували жити.

У Угорщині з'явилися нові видатні тренери: той самий Бела Гуттман, який набагато пізніше виграє два Кубки чемпіонів із Бенфікою, народився і розпочав кар'єру саме в Угорщині. Забігаючи наперед, скажу: дуже багато хто з "араньчапат" і взагалі угорських гравців того часу стали класних тренерами, працювали в Серії А та інших топлігах.

Австрія та Угорщина зійшлися у чвертьфіналі першого ж чемпіонату світу, в якому взяли участь усі найсильніші європейські команди – ЧС-1934. Сильнішими виявилися австрійці, які б увійшли до числа фаворитів і наступного ЧС, але аншлюс переплутав усі карти. А ось угорці в 1938-му дійшли до фіналу і програли лише непереможним на той час італійцям з Піолою та Меаццою.

Читайте також : Відео Фото Джузеппе Меацца: геній, що став стадіоном Фріц Вальтер – майбутній солдат вермахту, а згодом чемпіон світу у складі бундестім у 1954-му – розповідав, що у 1938-му бачив ту Угорщину і оцінював її як команду зірок. Тоді він і уявити не міг, що особисто перекреслить її надії на повну велич...

Втім, у 1938-му ніхто не міг уявити, скільки потрясінь чекає на кожного з учасників того матчу, включаючи глядачів, у найближчому майбутньому. Угорці та тоталітарний режим Ракоші: свій "залізний завіс", розстріл вільнодумців Угорці, звичайно, виступали під час Другої світової війни на боці зла, але після неї зазнали майже такого ж абсолютного зла.

До влади прийшов комуністичний режим на чолі з Матяшем Ракоші. Про його ідеї та методи найкраще свідчить прізвисько: "найкращий учень Сталіна". Навіть на тлі інших країн так званого соцтабору Угорщина вирізнялася масштабами репресій, придушенням будь-якого інакодумства, миттєвістю насадження сталінських ідей.

При 9, 5 мільйонах населення в Угорщині лише в перші роки правління Ракоші було порушено справи проти півтора мільйона осіб. Понад 500 тисяч людей зазнали репресій, відбуваючи покарання в шахтах і каменоломнях. До речі, саме Ракоші був першим, хто почав розвивати тему "всесвітньої сіоністської змови" – щоб стратити політичних опонентів єврейського походження.

Як це позначилося на футболі? Поки ще було можливо, з країни виїжджали всі, хто міг. Гуттман отримав прізвисько "блукач" за роботу в багатьох країнах, від Італії до Уругваю, але батьківщину він покинув наприкінці сорокових років і потім навіть на виїзний матч проти Уйпешта у складі Бенфіки не приїжджав – побоювався арешту.

We profile Bela Guttmann, the extraordinary coach whose curse on Benfica remainsRead 📰👉 pic. twitter. com/ctUu 7 BLSDx- FIFA (@FIFAcom) August 28, 2016 На вічне запитання "Чого не вистачило угорцям, щоб стати чемпіонами світу?" можна придумати безліч найскладніших і метафізичних відповідей, але можна й дуже просту: Ладислава Кубали.

Найкращий гравець в історії Барселони до Ліонеля Мессі блискуче грав за Ференцварош, поки не зазнав арешту та допитів із звинуваченнями у шпигунстві. Після цього він втік з Угорщини, щоб так і не повернутися. Режим Ракоші настільки ненавидів Кубалу, що навіть не дозволяв "араньчапатам" брати участь у матчах проти збірної світу, якщо за останню грав "втікач".

Іштван Ньєрш, який покинув Угорщину в 1948 році, досі входить до десятки найкращих бомбардирів Інтера в історії. Він допоміг "нерадзуррі" виграти два чемпіонські титули, ставав найкращим бомбардиром Серії А. Загалом, вплив угорців на італійський футбол, його розвиток та еволюцію – безмежний.

Ньєрш блискуче грав за Інтер і Рому. Інший втікач, Мілан Кінчеш, провів у Ювентусі лише один сезон, зате грав за п'ять інших італійських клубів і провів там усю тренерську кар'єру. Угорський футболіст Ференц Мольнар працював в Італії з 1920-го по 1943-й рік – спочатку грав, потім тренував; багато членів "араньчапат" згодом освоїлися в Серії А як тренери.

Ніби до себе додому заходили, загалом... Як тоталітарний режим поєднувався з ідеями максимальної демократичності думок у угорському футболі? Принаймні, тренером збірної обрали людину, яка вважалася послідовником ідей Гуттмана та іншого угорського топтренера Мартона Букові.

Густав Шебеш був непоганим гравцем довоєнної епохи, вважався перспективним тренером і з радістю прийняв нову владу: був секретарем партійної організації, а після призначення тренером збірної став і заступником міністра спорту. Fue mucho más que el mítico seleccionador de Hungría 1954.

Esta es la historia de Gusztáv Sebes.[Por @MiguelSanz_] pic. twitter. com/uqT 0 xy 1 Ddc- Soy Calcio (@SoyCalcio_) May 6, 2017 Щоб максимально втілити ідеї Шебеша, влада реалізувала проєкт (і зараз усі знавці радянського футболу посміхнуться: знайома, мовляв, тема) базового клубу збірної.

Правда, тут угорці, на мій погляд, йшли на ще більші ризики, ніж СРСР за часів Лобановського. Якщо радянська система передбачала формування збірної гравцями, які спочатку були в Динамо, то угорська – формування одного клубу найкращими гравцями країни. Читайте також : Фото Лобановський і "бомба" під соціалізм Простіше кажучи, гравців запрошували до Гонведа – армійського клубу з Кішпешта, який поспіхом перейменували з ФК, і нова назва якого означала "захисник батьківщини".

Саме сюди й зібрали кістяк команди, хоча найлегендарніший гравець – футбольний бог же вказав, щоб не псувати йому кар'єру! – саме там і розпочинав свою кар'єру. Ференц Пушкаш забив за "Кішпешт/Гонвед" 428 голів у 397 матчах. Непогано для людини, яка поєднувала гру...

з тренерською діяльністю! За Шебешем була закріплена посада тренера збірної, а "головний клуб країни" партія не вважала правильним довіряти комусь іншому. Ось і не було в Гонведі тренера – функції того, хто виконує обов'язки, довірили головній зірці. При цьому набагато пізніше Пушкаш реалізував себе і як тренер: Читайте також : Відео Фото Останній фінал Пушкаша, "каталізатор" шубного скандалу Динамо і трофейна посуха: що потрібно знати про Панатінаїкос "Араньчапат" розквітала, подорожуючи по всій Європі у стилі рок-гурту, збираючи аншлаги та громлячи суперників – а режим тим часом пускав коріння.

Говорити про те, що гравці не отримували жодного форинта від зборів за квитки, мабуть, зайве. Примус до переходів теж, звісно, не подобався – тим більше, що в різних Ювентусах і Міланах зіркам пропонували зарплати в десятки разів більші, ніж в Угорщині. Хтось втікав успішно, після однієї спроби втечі Шебеш врятував лідерів збірної від неприємностей – але коли справа торкнулася самого "богемного" і близького до західних цінностей футболіста, все призвело до найгіршого.

Шандор Сюч був захисником збірної під час та після Другої світової війни. Можна сказати, що він випередив свій час, одружившись із джазовою співачкою Ержі Ковач. Вона заради нього покинула попереднього чоловіка, а він – дружину. За "аморальні" стосунки його відсторонили від збірної, він отримував погрози від президента Уйпешта (за ним стояла поліція) і вирішив втекти разом із Ковач.

Лише спілкуванням із богемою можна пояснити бажання Сюча попрощатися перед втечею з усією (!) командою. Звісно, його спіймали – але навіть песимісти не могли передбачити, що чекає на Сюча. Його звинуватили у державній зраді як представника поліції – саме тому, що він грав за Уйпешт.

Вирок: смертна кара, жодні прохання зіркових партнерів не допомогли... Sandor Szucs, el futbolista que fue ahorcado por amar❌ No todas las historias de amor tienen un final feliz porque, entre otros factores, el mundo de los sentimientos no coincide con el mundo de las leyes✍️ Juan Manuel López pic.

twitter. com/gqbu 1 GbzXQ- GOAL España (@GoalEspana) December 24, 2022 Ковач провела у в'язниці чотири роки, але дожила до глибокої старості. У її житті був і платиновий альбом, і гастролі, і навіть реабілітація коханого. Уже після падіння комуністичного режиму на згадку про Сюче в Уйпешті назвали школу, на стадіоні – трибуну, а у збройних силах посмертно підвищили до підполковника, хоча, думаю, від усіх можливих звань Шандор із задоволенням відмовився б.

Головного Ракоші домігся: зірки "араньчапат" боялися втікати. Досягнення: розгром англійців, безпрограшна серія та винахід футболу заново Але – досить про сумне. Історія "аранчапат" – це, по-перше, історія унікального синтезу науки та мистецтва (де ще їм зійтися, як не у спорті?), який не тільки здійснив революцію у футболі, а й зачарував мільйони глядачів.

Ті угорці, як комета, блиснули – і дуже швидко зникли. Угорці самі відмовилися від участі у ЧС-1950 у далекій і капіталістичній Бразилії, тож у Шебеша було не тільки безліч ресурсів, а й час: перший важливий турнір у вигляді Олімпіади мав відбутися лише через три роки.

У дебютному матчі Густав зазнав розгромної поразки: швейцарці, на території яких відбудеться наступний мундіаль, перемогли мадярів 5: 2. Не біда: тренер перестав викликати воротаря Тураї, довірившись Дьюле Грошичу. Як розвивалися події далі? Вісім наступних матчів закінчилися з сумарним рахунком 35: 9.

"Араньчапат" могла вважати невдачею будь-який матч без розгромної перемоги: по 5: 0 отримали шведи, чехословаки та болгари, 6: 1 – старі знайомі австрійці, 8: 2 – поляки. Олімпіада перетворилася на бенефіс угорської команди: у плейоф, який, здавалося б, мав вимагати обережності через високу ціну помилки, вона розгромила Італію 3: 0, Туреччину 7: 1 і Швецію 6: 0!

Лише югославів у фіналі пощадили, обійшовшись двома м'ячами. 📰 "'The Magnificent Magyars' were so sexy that they made Johan Cruyff's Dutch side of 1974 look positively frigid," wrote the @ObserverUK🔙 #OnThisDay in 1952 Hungary won #OlympicFootball gold 🥇🇭🇺 Puskas & Co's magic would decorate the 1954 #WorldCuppic.

twitter. com/SS 4 Fa 48 yaC- FIFA (@FIFAcom) August 2, 2021 Гордістю тієї "араньчапат" є серія з 23 матчів, під час якої суперникам дозволили зіграти внічию лише двічі (у товариських матчах), а решту перемогли, переважно розгромно. Вона тривала з 1952-го по 1954-й, але з самого початку десятиліття угорці були унікальною силою.

Албанці спробували зіграти з ними в 1950-му – і в них досі залишається результат 0: 12 у графі "найрозгромніша поразка в історії"... Хто ж був героями тієї команди? Шандор Кочиш. Нападник, якого за вміння грати головою вболівальники називали "найкращою головою в Європі після Черчилля".

Автор 75 голів у 68 матчах за збірну, людина, яка регулярно перевищувала планку результативності в один гол за гру. Йозеф Божик. "Мотор" "араньчапат", блискучий розігрувач, людина, яку визнавали найкращим гравцем команди, попри будь-які бомбардирські подвиги інших.

Навички пасу Божика дозволяли угорцям розвивати атаки. Золтан Цибор. Лівий фланговий нападник, надзвичайно мобільний і здатний знаходити вільні зони. Він любив розгульний спосіб життя, критикував владу, але такому гравцеві прощалося все навіть у тій Угорщині.

Дьюла Грошич. Воротар від Бога, який, незважаючи на невисокий (178 см) зріст, почав грати за шкільну команду ще в 13 років – і дограв до ЧС-1962, єдиний із "араньчапатів". Його вміння виходити з воріт і виконувати роль останнього захисника дуже допомогли збірній, яка атакувала великими силами.

Дьюла Лорант. Оплот оборони угорців, суворий і надійний захисник. Він був важливою людиною й для роздягальні: нагадував зіркам, що вони насамперед спортсмени, міг поставити на місце кого завгодно. Нандор Хідегкуті. Ікс-фактор команди, людина, завдяки якій у європейському та світовому футболі втілилася ідея "фальшивої дев'ятки".

Нандора в клубі МТК підготував Букові, і його переміщення в атаці були навіть не сюрпризом, а шоком для багатьох зіркових захисників. Ференц Пушкаш. Просто найкращий форвард свого часу. Людина з дивовижним чуттям голу, Пушкаш забив 84 м'ячі за збірну, що довгий час було світовим рекордом – хоча останній матч за угорців "галопуючий майор" зіграв ще до тридцяти.

Пушкаша обожнювали за вміння адаптуватися до будь-якої схеми: чи то перепасовки м'яча низом, чи то подачі, гра на позиції чистого форварда або фактично в півзахисті, поруч із Божиком і Хідегкуті. Читайте також : Відео Фото Майор, що втік під час революції: як Ференц Пушкаш на 30 років покинув Угорщину Інших гравців Шебеш підбирав насамперед для балансу – наприклад, правий півзахисник Ласло Будаї виходив на поле не тому, що був найкращим, а тому, що краще за всіх подавав на голову Кочишу, а опорний півзахисник Закаріаш мав компенсувати участь Божика в атаках.

І, звісно, заради балансу Шебеш гравців і знімав, що подарувало, можна сказати, всьому світу дивний парадокс: володар світового рекорду за кількістю голів за сезон майже не грав за збірну. Не Мессі і не Роналду, а Ференц Деак забив рекордну кількість голів за один чемпіонат.

Шістдесят шість (!) голів у всього лише 34 матчах досі залишаються рекордом європейського футболу, мабуть, він буде вічним. У складі збірної у Деака все йшло добре – 29 голів у 20 матчах – коли його... перестали викликати до "араньчапат" у 27 років. Чому? За легендою, на банкеті Деак заспівав гімн улюбленого Ференцвароша, а коли офіцери угорської армії (вони, звісно, вболівали за Уйпешт) наказали йому замовкнути, він плеснув їм горілкою в обличчя.

Добре хоч, що шляхом Сюча не пішов... Top 10 Scoring Seasons After WWII:🥇🇭🇺 Ferenc Deák 1945/46: 65 goals in 34 matches (1. 91)🥈🇭🇺 Ferenc Deák 1948/49: 70 goals in 39 matches (1. 79)🥉🇭🇺 Ferenc Deák 1946/47: 54 goals in 32 matches (1. 68)4 🇧🇷 Pelé 1961: 62 goals in 38 matches (1.

63)5 🇭🇺 Puskás 1948/49: 55 goals pic. twitter. com/Jj 6 WaUYm 5 W- Mr. Idolo (@Puskas 1953) July 14, 2024 Є й інші пояснення, наприклад, суто ігрова імпульсивність гравця. Той самий розгром від чехословаків затьмарився ще й його вилученням, а без нього у угорців все склалося так, що ніякий Деак не був потрібен...

У будь-якому разі, угорці того часу виховали щонайменше шість нападників світового класу. Пушкаш, Кочиш, Цибор, Хідегкуті, Деак – і не забуваємо про Кубалу, якого без сумнівів включали до збірної світу. Шебеш міг обирати. П'ятдесяті роки – час, коли весь світовий футбол почав сумніватися в лідерстві англійців.

До ЧС-1950 їхні успіхи пояснювалося більш раннім "стартом" та винаходом самої гри, але щойно вони приїхали на ЧС, як програли американцям (!) і навіть не вийшли з групи. "Три леви", звичайно, ставили собі за головну мету ЧС-1954, але й спробувати свої сили на тлі найкращої команди континенту було цікаво.

Ракоші боявся поразки від англійських капіталістів, але в підсумку дав згоду зі зрозумілою умовою: виграти за будь-яку ціну. Результат був приголомшливий. Лише героїчні дії воротаря дозволили родоначальникам обмежитися "всього" шістьма пропущеними м'ячами. Ні Стенлі Метьюз, ні його тезка Мортенсен, зірки того часу, не змогли врятувати ситуацію: Англія програла 3: 6.

І справа була навіть не в рахунку: усі експерти сходилися на думці, що англійці поступилися угорцям у ігрових ідеях. Статична, розбита на зони команда не розуміла, як протистояти супернику, у якого всі переміщалися із зони в зону. Попри товариський статус, той матч досі вважається одним із найважливіших в історії футболу.

З нього почалася нова ера: і в тактичному, і в ментальному плані. Футбол перестав бути однополярним: ніхто більше не орієнтувався на англійців як на законодавців моди. До речі, вони домовилися про реванш, вже в Будапешті – і програли 1: 7. Досі ця поразка залишається найбільшою в історії "трьох левів".

Чемпіонат світу: веселі розгроми, перемога над бразильцями – і... біль на все життя Вітторіо Поццо, який привів збірну Італії до перемог на ЧС-1934 та -1938, говорив:"Я вже й не знаю, навіщо проводити через місяць чемпіонат світу. Чемпіон-то відомий – неповторна угорська збірна".

Угорщина домінувала, і здавалося, що її відрив від будь-яких суперників тільки зростає. У групі чемпіонату світу, наприклад, вона розпочала з перемог 8: 3 та 9: 0, причому вісім голів забила саме німцям. Тоді, втім, щодо німців не вживали визначення "самі". У довоєнний час вони не відзначалися особливими успіхами, пропустили ЧС-1950 через дискваліфікацію – і на чемпіонат до Швейцарії приїхали як просто непогана команда.

Тренер тієї збірної, Зепп Гербергер, навіть виставив неоптимальний склад на матч групи, і це теж виглядало як визнання угорців найсильнішою командою світу: німці не вірили у свої шанси проти них. Взагалі, головною подією того матчу був не рахунок і не якийсь гол, а травма Пушкаша.

Більшу частину турніру головною інтригою було те, чи встигне "галопуючий майор" відновитися до фіналу. Жеребкування, при цьому, було максимально суворим до "араньчапат": вже у чвертьфіналі вони зіграли з бразильцями, а в півфіналі – з чинним чемпіоном, уругвайцями.

Матчі проти латиноамериканців показали, що угорці все-таки люди, і у них є певна межа. Обидва суперники були переможені з рахунком 4: 2, уругвайці взагалі в овертаймі – але все ж переможені. Новина про те, що у фіналі зіграють знову з тими самими німцями, розслабила, як мінімум, керівництво: до Швейцарії дозволили приїхати дружинам, оголосили, що дозволять тиждень пожити й після фіналу...

А тут ще й Пушкаш відновився і був готовий зіграти матч за Кубок світу. Початок гри склався так, що угорці навіть перевершили встановлену в групі планку розгрому в п'ять м'ячів: уже на восьмій хвилині на табло світився рахунок 2: 0, забили Пушкаш і Цибор. Але німці потерпіли, потерпіли – і адаптувалися.

Ще до кінця першого тайму бундестім зрівняли рахунок, а під кінець матчу Гельмут Ран увійшов в історію, забивши переможний гол. Чим зумовлений такий грім серед ясного неба, поразка після двох ідеальних років? Відповіді на це питання оповиті легендами. Хтось, починаючи з Лоранта, звинувачував керівництво в тому, що перед вирішальним матчем гравцям дозволили розслабитися.

У легенди увійшла історія про те, що Адідас, який щойно почав одягати німців, забезпечив їх взуттям зі знімними шипами – і під час дощу в Берні бундестім прямо в перерві замінила шипи на більш відповідні. Німцям точно допомогла їхня скрупульозність: вони спілкувалися з тими самими уругвайцями, випитували в них секрети суперника.

Були скарги й на суддівство: за свідченнями угорців, наприкінці матчу гол Пушкаша скасували через уявний офсайд. Цей аргумент, на мій погляд, лише принижує мадярів: хто як, а ці вміли забити вісім і навіть не думати про одне суддівське рішення. Але, так чи інакше: 4 липня 1954 року, у такій близькій Швейцарії, народилася велика футбольна нація під назвою "німці".

Ця нація виграє ще дуже багато – а ось інша нація піде на спад. Епілог: втеча одних, переслідування інших – і вакуум на цілі покоління Щоб зрозуміти масштаб очікувань, яких угорці не виправдали, достатньо одного факту: на угорському стадіоні "Непштадіон" вже встановили 17 постаментів під ПАМ'ЯТНИКИ гравців.

Пам'ятники не просто встановлено за життя, а ще й під час кар'єри всіх цих гравців. Футбол був гордістю тієї Угорщини, яка жила дуже-дуже бідно – і на гравців покладалися величезні надії. Що ж, після фіналу на них злилися насамперед прості люди, які відреагували на результат фіналу погромами в Будапешті.

Ракоші ніяк не став карати гравців. Мабуть, очікував нових перемог: покоління фантастично сильне, гравці ще не старі – а тут ще й єврокубки з'являються через рік, Пушкаш і компанія можуть там наробити галасу... Але все закінчилося дуже різко. Vor der #Puskas Arena, ehemals Nepstadion, wurden 1954 18 Sockel für Statuen der vermeintlich kommenden ungarischen Weltmeister errichtet.

Man ließ sie dort stehen, als Mahnmal für Überheblichkeit. pic. twitter. com/4 Hxum 1 CCcz- Baumgarts Fußballblog (@BallblogFu) May 21, 2023 По-перше, "араньчапат" просто почала часто програвати. Удало відігравши 1955-й (оцініть масштаб драми: починаючи з літа 1952-го, угорці провели 42 матчі, з яких більшу частину виграли з великим рахунком, а програли ОДИН – але найважливіший), на початку 1956-го вони програли три матчі з п'яти – і Шебеша попросили на вихід.

Його місце зайняв Букові, який, можливо, і побудував би щось нове, але... Угорське повстання 1956 року вразило всіх. Нехай режим і встояв, але Ракоші довелося доживати свій вік у країні свого кумира: наступні 15 років він прожив у СРСР. "Гонвед", тим часом, грав у тому самому Кубку чемпіонів, який щойно з'явився: у бурхливих матчах (3: 2 та 3: 3) обіграв Атлетик із Більбао.

Після цього клуб вирішив не повертатися до Угорщини, а вирушив у турне до тієї самої Бразилії, до якої раніше навіть збірна на чемпіонат світу відмовлялася їхати... Зустріч після турне Європою з новим міністром спорту ознаменувала ще більше посилення дисципліни: після повернення гравці повинні відбути півторарічну дискваліфікацію.

Більшість поїхала, але Цибор, Кочиш і Пушкаш відмовилися. З цього моменту історія великої збірної Угорщини добігає кінця: вже на ЧС-1958 вона не вийшла з групи, програвши Уельсу. Що було далі? Пушкаш став зіркою Реала, навіть із великим животом переграв безліч захисників суперників і допоміг Ді Стефано сформувати одну з найсильніших команд в історії футболу.

Йому це далося легко – адже за найсильнішу команду в історії футболу до 1956 року він уже грав. Кочиш провів вісім сезонів у Барселоні. На жаль, його двічі підводило здоров'я: спочатку на полі, коли він часто травмувався, а потім поза ним, коли у нього виявили рак.

Усього у 49 років Шандор покінчив життя самогубством. Цибор відіграв три сезони за Барселону – разом із Кубалою та Кочишем. Любов до розкішного життя завадила йому побудувати таку ж блискучу кар'єру, як у Пушкаша: останні роки він щороку змінював клуби, аж поки не опинився в Канаді.

Залишивши футбол, він відкрив у Барселоні кафе "Блакитний Дунай". Грошич після закінчення кар'єри був заарештований, провів кілька днів у в'язниці. Підтримка простих уболівальників врятувала воротаря республіки, але решту клубної кар'єри він відіграв за скромну Татабанью.

Божик провів у Гонведі всю кар'єру, потім тренував цю ж команду, а також збірну Угорщини. Лорант втік з Угорщини вже в статусі тренера: працював із цілою низкою команд Бундесліги, аж до Баварії та Шальке. Хідегкуті теж став тренером. Вивів угорський Вашаш до півфіналу Кубка чемпіонів, тренував"Фіорентину.

Шебеш тренував Уйпешт та інші угорські команди, але значних результатів не досяг. Німеччина згодом виграла ще три чемпіонати світу та три чемпіонати Європи. У 2003 році в країні зняли фільм "Чудо Берна". Угорщина ж так і не повернулася до колишнього футбольного рівня.

Збірна Угорщини має рекорд результативності на одному чемпіонаті світу – 27 голів 27 - Hungary scored 27 goals in five games at the 1954 World Cup; the most of any team in a single tournament. Prolific. #OptaWCCountdown pic. twitter. com/xkIJWOfEZw- OptaJoe (@OptaJoe) May 18, 2018

Читати повну новину на champion.com.ua

Рекомендуємо

Фільми

Через сім років після фіналу: "Месники: Завершення" повернулися у кіно

Політика

Документ у кишені не врятує: кому загрожує примусова доставка до ТЦК

Політика

Залужний став першим послом України, який отримав почесний статус у Лондоні

Страта бунтівника, тактична революція та домінування в Європі: історія злетів та падінь "золотої команди" збірної Угорщини | BlinkNews