В американських ЗМІ пишуть, що США розглядають можливість воєнної кампанії проти Куби. Навіщо це Трампу зараз та як силова операція може вплинути на хід війни між РФ та Україною, якщо президент США піде на цей крок? США розробляють військовий сценарій
За інформацією CBS, резерв армії США перевіряє можливість надання Південному командуванню військової поліції, медичних, інженерних і логістичних підрозділів у межах планування потенційних дій щодо Куби. У разі потреби ці підрозділи можуть бути передані впродовж трьох-чотирьох місяців.
Хоча в офіційних паперах не вказано точну чисельність особового складу, конкретні завдання чи регіон розгортання, сфера відповідальності Південного командування охоплює Латинську Америку та Карибський басейн.
Анонімні джерела в адміністрації США підтвердили, що поточне планування стосується саме можливих дій щодо Куби.
Американські військові й раніше розробляли варіанти силового тиску на Кубу. Ще в травні спецслужби США аналізували потенційну відповідь Гавани на можливі бойові дії, а в липні планувальники опрацьовували конкретні сценарії, серед яких розглядали навіть масштабне висадження сил 101-ї повітряно-десантної дивізії. Одночасно з цим американські фахівці досліджували акваторію та рельєф морського дна біля кубинського узбережжя.
У той самий період окремі авіаційні частини переводили в стан підвищеної готовності для можливого висування, яке згодом скасували. Урядовці підкреслюють, що детальне розроблення подібних операцій було лише військовим плануванням і не свідчило про наявність остаточного рішення з боку Білого дому чи Пентагону. Трампу набрид комунізм під боком
Силовий тиск на Кубу та системне опрацювання військових сценаріїв перетворилися на один із ключових напрямів зовнішньополітичного курсу адміністрації Дональда Трампа в Латинській Америці. У Білому домі вважають кубинський режим прямою загрозою національній безпеці США, оскільки Гавана зберігає тісні партнерські зв’язки з Росією, Китаєм та Іраном. Головна мета американського керівництва полягає в тому, щоб усунути комуністичний уряд від влади та остаточно витіснити геополітичних супротивників Вашингтона із Західної півкулі. “У Вашингтоні Кубу сприймають як центральне ядро всього антиамериканського альянсу в регіоні. Максимальний тиск на Гавану автоматично підриває стійкість режимів у Венесуелі та Нікарагуа, що дозволяє США демонструвати абсолютний контроль у своїй півкулі.”, - кажеКрістофер Сабатіні, старший науковий співробітник з питань Латинської Америки у Chatham House.
У вересні поточного року конфлікт між державами-сусідами вибухнув з новою силою. Спочатку США оголосили санкції проти чотирьох державних підприємств кубинської нікелевої галузі, чотирьох військових підприємств і трьох військових посадовців. Обмеження, зокрема, стосуються структур, пов’язаних із дослідженнями та розробленням озброєнь. А потім під час виступу на Генеральній асамблеї ООНпрезидент США Дональд Трамп назвав Кубу неспроможною державою. “Моя адміністрація також прагне фундаментальних змін у ситуації на Кубі, де комуністичний режим перебуває під величезним тиском - найбільшим тиском, під яким він коли-небудь був. Це абсолютно неспроможна держава, вона зазнає краху, як ніколи раніше, і вона впаде.”, - сказав Трамп.
Кубинська делегація залишила зал під час його промови.
Важливу роль у бажанні Трампа “розібратися” з Кубою відіграє внутрішньополітична мотивація напередодні проміжних виборів до Конгресу. Жорсткий курс щодо Гавани дає змогу мобілізувати консервативний електорат і залучитися підтримкою впливової кубино-американської громади у Флориді.
Крім того, активне практичне втілення концепції “мир через” силу слугує яскравою демонстрацією рішучості на міжнародній арені та працює на підвищення загальних політичних рейтингів. Рішення ще не прийняте
На тлі повідомлень про підготовку силових сценаріїв Трамп заявив журналістам у Білому домі, що розраховує на досягнення домовленостей із кубинською стороною. Американський лідер висловив прагнення допомогти Кубі та відкрити її для громадян США. “Я не думаю, що нам знадобляться військові”, - сказав він.
Втім, жодної інформації про підписання конкретних угод наразі немає.
Зі свого боку Гавана відреагувала закликом до дипломатичного врегулювання. “Куба готова підтримувати діалог і розбудовувати економічні та торговельні відносини зі США на засадах взаємної поваги, суверенної рівності та міжнародного права, без втручання у внутрішні справи чи будь-яких попередніх умов.”, - сказавміністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес .
Очільник кубинського МЗС застеріг, що в разі зовнішнього нападу острів скористається правом на самооборону, а прямий збройний конфлікт спричинить масштабні руйнування та важкі втрати для обох сторін. Чи можуть Кубу розміняти на Україну?
Потенційна військова операція США щодо Куби безпосередньо чіпляє геополітичні інтереси України та РФ. З одного боку, затяжна криза поблизу американських кордонів здатна відволікти дипломатичні, розвідувальні та логістичні ресурси Пентагону, знижуючи фокус уваги до допомоги Києву. Крім того, напруга на нафтових ринках і потенційне зростання цін на енергоресурси грають на руку російському бюджету.
З іншого - руйнування режимної Гавани позбавить Кремль ключового форпосту в Західній півкулі, де роками функціонували російські об’єкти спостереження та бази тиску на Вашингтон. Силовий сценарій у Карибському басейні наочно продемонструє всьому світу військову безпорадність Москви: виснажена війною проти України, РФ просто не зможе надати Кубі жодної реальної допомоги, що остаточно підірве її статус глобального гравця. “Кремль традиційно намагається використовувати свою присутність у Латинській Америці як важіль проти США. Вони розглядають це як негласну пропозицію бартеру: США не втручаються у справи Європи, зокрема щодо України, а Москва не створює проблем у Карибському басейні. Однак через виснажливу війну в Україні Росія зараз просто не має реальних ресурсів чи фінансів, аби захистити Кубу, якщо США підуть на крайній тиск.”, - резюмуєАнжела Стент, заслужена професорка Джорджтаунського університету.
Тож, намагання Кремля нав’язати Вашингтону геополітичний торг і обміняти контроль над Кубою на поступки щодо України навряд чи виявляться успішними. У Білому домі сприймають кубинське питання як елемент власної безпеки й внутрішньої політики. Втративши Гавану, Москва позбудеться останнього важеля шантажу в регіоні, так і не отримавши від США жодних гарантій чи автоматичних поступок на українському напрямку.
Вікторія Хаджирадєва