У Верховній Раді взялися за смартфони на уроках: профільний комітет з питань освіти та науки готує законопроєкт, який має обмежити користування ґаджетами в українських школах. Як пояснила народна депутатка Наталія Піпа, про тотальну заборону для всіх не йдеться — ставку роблять на децентралізацію, тобто кожен навчальний заклад самостійно вирішуватиме, як саме обмежувати дітей.
За основу хочуть взяти фінську модель, повідомляє видання «Час-Дій». Міносвіти має розробити загальні рамкові рекомендації щодо ґаджетів, а також підготувати спеціальні модулі з цифрової безпеки для школярів. Далі керівництво кожної школи, спираючись на ці поради, обиратиме власний формат обмежень і пропише його у внутрішньому статуті закладу. Здати на вході чи сховати в рюкзак: два варіанти
Оскільки школам дають повну автономію, правила в різних закладах можуть кардинально відрізнятися. Депутатка озвучила два найімовірніші сценарії, до яких можуть вдатися директори.
Перший — повна здача телефонів. Діти приходять до школи і залишають пристрої у спеціальних боксах чи шафках на вході. Якщо батькам треба щось терміново передати дитині, зв'язок підтримується виключно через класного керівника. Другий варіант м'якший: ґаджет залишається в учня, але має лежати глибоко в рюкзаку, а діставати його під час уроків буде категорично заборонено. Школа може піти далі й заборонити користування телефоном ще й на перервах.
Чому взагалі заговорили про жорсткі рамки
Крім того, що смартфони відвертають увагу від навчання, є ще одна проблема — кібербезпека та захист дитячої психіки. Під час обговорення проєкту навели статистику від організацій Dignity Online та Sense Research, і цифри справді тривожні.
Понад половину українських підлітків — 54% — протягом останнього року ставали жертвами кібербулінгу. Близько 14% дітей так чи інакше стикалися з онлайн-насильством сексуального характеру, причому в кожному четвертому випадку зловмисники підбиралися до дитини через її друзів. А 74% опитаних школярів бачили в мережі жорстокі кадри війни, 36% натрапляли на матеріали про завдання собі шкоди, майже чверть (24%) — на порнографію. Що кажуть батьки
Новина одразу спровокувала бурхливу дискусію в батьківських чатах. Частина батьків — за найжорсткіші заборони, зокрема за те, щоб забирати телефони навіть на перервах: нехай діти краще спілкуються одне з одним і читають, а не «зависають» в екранах.
Але є й інший, надзвичайно вагомий аргумент — безпека. В умовах повномасштабної війни, постійних обстрілів і повітряних тривог для багатьох мам і тат ідея залишити дитину без прямого зв'язку під час тривоги звучить неприйнятно. Вони хочуть мати змогу будь-якої миті зателефонувати сину чи доньці, коли ті спускаються в укриття, тому варіант із вилученням телефонів на вході їх відверто лякає. Що це означає для батьків і коли запрацює
Поки всі ці пропозиції існують лише на етапі обговорення та написання чернеток у комітеті. Коли саме законопроєкт потрапить до зали Верховної Ради і, тим більше, коли він запрацює в реальних школах, наразі невідомо.
Тож найближчим часом жодних нових обов'язків ні для шкіл, ні для батьків не з'явиться. Коли ж документ ухвалять, саме школа прописуватиме свої правила у статуті, і саме туди варто буде звертатися батькам, щоб дізнатися, який формат обмежень обрали для їхнього закладу.
Раніше портал Знай повідомляв, безкоштовні обіди для всіх школярів: з вересня гаряче харчування отримують учні 1–11 класів .
Також наш портал інформував, без довгих черг і паперів: як школи самі збирають документи на допомогу для учнів .