Нам часто здається, що світ з'їхав з котушок саме зараз, за нашого життя. Та правда набагато складніша. Рівно 40 років тому, 17 вересня 1986-го, ПСЖ дебютував у Кубку чемпіонів проти чехословацького Вітковіце в атмосфері страху та паніки. Тренеру Жерару Ульє довелося навіть вивезти команду з Парижа на міні-збір, аби вона сконцентрувалася на футболі, що було неможливо зробити в столиці.
Терор! 4 вересня 1986-го в приміському поїзді сапери знешкодили бомбу. 8 вересня інша бомба таки вибухнула прямо перед паризькою мерією – 1 людина загинула, 21 отримала поранення. 12 вересня вибухнула бомба у кафе Casino в районі Ла-Дефанс, покалічивши в різній мірі 54 людини.
14 вересня підірвали паб Renault на Єлисейських полях прямо під час промови Жака Ширака, у якій той оголошував антитерористичні заходи – загинуло 2 людини. Наслідки вибуху у штаб-квартирі паризької поліції Getty Images Ба більше, 15 вересня терористи знахабніли настільки, що напали безпосередньо на штаб-квартиру паризької поліції, вбивши 1 копа і поранивши ще 56.
В підсумку зранку 17 вересня, коли ПСЖ мав дебютувати в КЄЧ, абсолютно ніхто в Парижі не думав про футбол. Le Figaro так і написала на передовиці: "Місто у паніці!" Хто ж знав, що найгірше попереду? Безпосередньо перед грою, о 17: 23 вечора, чорний BMW з номерами Yvelines проїхав по вулиці Ренн і зупинився на автобусній смузі навпроти магазину Tati.
За словами очевидців, двоє чоловіків вийшли з нього та поклали пакет у пластиковий сміттєвий бак, перш ніж повернутися до авто. Вони поїхали, а вже за 20 секунд пакет вибухнув серед натовпу. 7 людей загинули на місці, ще 55 лежали на тротуарі у власній крові та кричали.
Наслідки вибуху біля магазину Tati Getty Images "Район оточений. Париж перетворюється на гігантський затор. Весь південь столиці паралізований. Машини швидкої допомоги жахливо повільно пробираються, незважаючи на мотоциклетний ескорт", – описувала колапс Le Figaro.
Аби врятувати якомога більше людей, було залучено армійські гелікоптери, що сідали прямо на вежу Монпарнас. Тут же, у магазині FNAC Montparnasse, було проведено 7 ампутацій... Ви можете уявити, щоб сьогодні за таких обставин грали футбол? Але ПСЖ з Вітковіце ніхто не дозволив перенести гру.
Команди вийшли на напівпустий Парк де Пренс, де зібралося лише 16 800 чоловік, і навіть вони боялися кожного звуку. Футбол у Парижі любили, але того вечора обивателів цікавили лише імена виконавців та замовників терактів. Франція допомагала християнам-меронітам у Лівані в їхній боротьбі з ісламістами, які згодом назвуться Хезболлою, – це перша зачіпка.
Інша – зброя, яку влада Франсуа Міттерана продавала Іраку для його війни з Іраном. Майже одразу після вибуху на вулиці Ренн, уряд оголосив винними братів Абдалла, очільників ліванських збройних формувань (FARL). Їх навіть у розшук оголосили, але запізно – ті у Тріполі на пресконференції оголосили, що ніяк не причетні до терору.
"Якщо чесно, на той момент у нас не було жодної зачіпки, жодного імені, нічого", – зізнався через багато років міністр-уповноважений з питань безпеки Робер Пандро. Ну, а ПСЖ, тим часом, йшов в атаку. Насправді тільки це й могла робити команда Жерара Ульє. Canal+, подібно до катарських шейхів у 2010-х, купував не потрібних команді, а просто яскравих гравців – і отак-от в одному складі опинилися всі найкращі бомбардири сезону-1985/86.
За ПСЖ грали одночасно Жюль Боканде (23 голи), Домінік Рошто (19) та Вахід Халилходжич (18). Центрбек та капітан парижан Жан-Марк Пілорже потім бідкався: "Неможливо було підчистити все за цією атакою. Ми грали 4-2-4. З точки зору оборони це можна було порівняти з тріо Мессі – Мбаппе – Неймар".
Тому-то ПСЖ хоча й забив Вітковіце двічі, але стільки ж і пропустив – 2: 2. А ще за тиждень у Чехії програв 0: 1 і безславно вилетів. "Вони були фізично розвиненою командою, але все ж не надто сильною. У нас був потенціал їх проходити, але завадив страшенний дисбаланс", – констатував Рошто.
До найсильнішого клубного турніру Європи ПСЖ повернувся лише за 8 років, коли той вже називався не Кубок європейських чемпіонів, а Ліга чемпіонів. Ну, а 21 березня 1987-го у Парижі було арештовано тунісця Фуада Алі Салеха, якого завербував Іран через Хезболлу.
Це він організував, наймав людей, купував вибухівку для терактів 1985-86. У 1992-му його засудили до довічного ув'язнення, яке Салех відбуває донині. У своїх злочинах він анітрохи не розкаявся.