Російські олігархи аналізують обставини, за яких Європейський союз зняв санкції з Алішера Усманова та Михайла Фрідмана, але більшість із них не бачить швидких способів повторити цей шлях. Про це повідомляє "Главком" з посиланням на Bloomberg . Більшість бачить у цих рішеннях виняток
За кілька років заморожених активів і судових суперечок російські багатії не сподіваються на швидке вирішення власних проблем. За опитуванням Bloomberg серед мільярдерів та людей із їхнього оточення, більшість вважає, що рішення щодо Усманова й Фрідмана зумовили конкретні обставини, які складно відтворити в інших випадках.
Водночас щонайменше двоє підприємців, за даними видання, планують детально розібрати справу Фрідмана й сподіваються, що вона стане юридичним прецедентом для решти підсанкційних бізнесменів. Адвокат Сергій Гландін, партнер московської фірми BGP Litigation, що спеціалізується на санкційному праві, назвав цю ситуацію можливою "дорожньою картою" для інших російських мільярдерів. Він пояснив, що інвестиційний арбітраж можна використати, щоб тиснути на уряди й змусити їх сісти за стіл переговорів або скасувати персональні обмеження.
Усманов і Фрідман стали одними з найвідоміших росіян, яких вивели з-під санкційного режиму ЄС. Рішення було непростим: Франція наполягала на виключенні Усманова, а Люксембург підтримав зняття обмежень із Фрідмана. Причиною, за даними Bloomberg, став його арбітражний позов проти Люксембургу на близько $16 млрд: бізнесмен стверджує, що замороження його активів порушило міжнародні інвестиційні гарантії.
Після початку повномасштабного вторгнення 2022 року багато заможних росіян, за даними Bloomberg, повернули активи та компанії до Росії. Частину коштів спрямували в російські банки, споживчий сектор, промисловість і технологічні компанії. Частина бізнесменів побоюється нових обмежень
Не всі російські мільярдери сприймають рішення Брюсселя як шанс для себе. Дехто хвилюється, що європейські уряди відповісти посиленням тиску на російський бізнес, який досі працює в Європі. Що кажуть в Україні
Українська сторона закликала Європу не послаблювати санкції. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав виключення двох олігархів "ганебним і нічим не виправданим" та закликав країни ЄС запровадити власні національні обмеження проти них. Президент Володимир Зеленський заявив , що зняття санкцій з окремих олігархів буде "самовбивчим і контрпродуктивним" кроком.
Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк у коментарі Politico запропонував ЄС ввести санкції проти двох інших російських бізнесменів: Володимира Потаніна, головного інвестора "Норнікеля", та Володимира Лісіна, власника НЛМК. Потанін уже під санкціями США та Великої Британії, Лісін внесений до списків Австралії та Канади.
За даними Bloomberg, "Норнікель" є найбільшим у світі виробником паладію та одним із великих виробників нікелю, частину металів експортує до Європи й має нафтопереробний завод у Фінляндії. НЛМК разом з інвестиційним фондом бельгійського регіону Валлонія володіє кількома підприємствами в Європі.
Представники Потаніна відмовилися від коментарів. У НЛМК не стали говорити про можливі санкції проти Лісіна, але наголосили, що ні бізнесмен, ні компанія не співпрацюють із підприємствами російського військово-промислового комплексу.
Нагадаємо, 22 вересня Рада ЄС продовжила на 36 місяців персональні санкції проти майже 3 тис. фізичних і юридичних осіб, які діятимуть до 22 вересня 2029 року. Водночас із санкційного списку виключили Усманова та Фрідмана, а проти цього рішення виступила Латвія.