Росія посилила удари по економіці України: під прицілом опинилися склади, порти, залізниця, підприємства та інтернет-інфраструктура. Про це пише "Главком" із посиланням на The New York Times .
За даними видання, характер кампанії змінився: якщо раніше комерційні об'єкти лише траплялися серед цілей, то тепер економіка стала для Москви головною мішенню. Українські посадовці називають цей наступ "тотальною війною". Дослідниця Орися Луцевич, яка очолює Ukraine Forum у Chatham House, пояснює логіку так: "У війні на виснаження економіка стає головною мішенню". За її словами, Москва прагне здорожчити для Європи підтримку України.
Міністерство економіки оцінило, що збитки від цієї кампанії до кінця року сягнуть близько $10 млрд. Найбільша частина цієї суми, за оцінкою відомства, припадає не на зруйноване майно, а на втрачені продажі, вимушені простої та збої в логістиці. Порожні полиці й довгі тривоги
Удари по складах уже позначилися на торгівлі: деякі товари зникли з полиць. Дедалі частіше бізнес доводиться перебудовувати: компанії розпорошують запаси між кількома майданчиками, будують менші сховища й переносять частину запасів під землю. 25 вересня російський дрон уразив склад логістичного партнера McDonald's на Київщині, ніхто не постраждав. NYT наводить і приклад компанії Good Wine: її склади в Києві зазнавали ударів не раз, а загальні втрати запасів видання оцінює приблизно в $9 млн.
З кінця серпня Росія змінила тактику: у великих містах збільшилася кількість годин під повітряною тривогою вдень. Частина магазинів закривається на час атак, тож продажі падають. За словами Тимофія Милованова, колишнього міністра економіки, а нині президента Київської школи економіки, тривалі обстріли підводять економіку "майже до зупинки", бо люди дедалі більше часу проводять в укриттях. Сам університет, за даними NYT, планує збудувати цілком підземну прибудову для безпеки студентів.
Головний економіст ЄБРР Дімітар Богов сказав, що через дефіцит працівників і посилені бомбардування Україна входить у "найважчий період війни". За його словами, купівельна спроможність населення відносно висока, але люди "не можуть витрачати". Експорт у прицілі
Окремий напрямок кампанії - транспортна інфраструктура. Обстріли зачіпають порти, залізницю, прикордонні переходи й судна, тож експорт скорочується. NYT звертає особливу увагу на залізницю: до повномасштабної війни в Україні було близько 1800 локомотивів, приблизно 500 уже втрачені, і зараз країна в середньому втрачає по одному на день. Про те, що "Укрзалізниця" втратила понад 500 локомотивів , раніше писав Politico.
Росія добирала цілі й за сезоном: улітку вона била по зерносховищах, щоб вивести їх з ладу напередодні жнив і під час збору врожаю. У відповідь ЄС постачає українським фермерам мобільні сховища. Аграрії та металурги уже звернулися до уряду з проханням розблокувати порти.
24 вересня ЄБРР знизив прогноз зростання української економіки на 2026 рік з 2, 2% до 1, 5%, а на 2027-й - з 4% до 2, 5%. У звіті банк зазначив, що економіка "перейшла від повільного відновлення до стану, близького до стагнації". Економічну активність, за оцінкою банку, підтримують оборонне виробництво, державні видатки та стійкий сектор послуг. Нова мішень - інтернет
За даними NYT, Росія розширила перелік цілей і на цифрові системи. Після останніх атак перебої з інтернетом виникли приблизно в 100 тис. домогосподарств. Перебої через удари по дата-центрах торкнулися і телебачення. Для бізнесу, який дедалі більше залежить від цифрових сервісів, це додатковий тягар.
Україна відповідає далекобійними дронами: вони б'ють по російських нафтопереробних заводах та інших економічних об'єктах.
Нагадаємо, 25 вересня компанія Fozzy Group повідомила про скорочення працівників з 1 листопада. З 1 серпня до 25 вересня росіяни знищили та пошкодили понад 20 її об'єктів - розподільчі центри, супермаркети й виробничі потужності. У компанії назвали це рішення вимушеним.