Прем'єр-міністр обіцяв українцям чимало: мовляв, армію фінансуватимуть на максимум, а от на утриманні чиновників та державного апарату жорстко зекономлять. Політик і громадський діяч Микола Томенко вирішив зазирнути в цифри головного кошторису країни й перевірити, чи дійсно влада вирішила затягнути паски на власних кишенях. Результати виявилися вельми промовистими. Скільки дадуть на армію
Тут цифри й справді вражають. На національну безпеку та оборону заклали рекордні 4, 9 трильйона гривень. Це становить понад 43 відсотки ВВП країни і майже на 518 мільярдів більше, ніж було передбачено на 2026 рік. Армія отримує необхідне фінансування, проте паралельно зростають апетити й зовсім інших структур. Жорстка економія по-чиновницьки: де шукати «армію влади»
Обіцяне урядом скорочення витрат на утримання самого державного апарату на практиці виявилося черговим фінансовим рекордом, але вже у бік збільшення.Верховна Рада : утримання парламенту обійдеться платникам податків у 5 мільярдів 84 мільйони гривень. У порівнянні з 2026 роком апетит народних обранців зріс одразу на 1, 4 мільярда гривень. До слова, за підрахунками руху «Чесно», утримання одного депутата разом із помічниками, компенсаціями за житло та проїзд виливається у кругленьку суму. Окремо для партійних вождів та їхньої реклами у воюючій країні знову заклали майже мільярд гривень.Державне управління справами : знаменитий «радгосп» із власними лікарнями, санаторіями та підприємствами отримає 4, 7 мільярда гривень — це майже на 386 мільйонів більше, ніж торік.Офіс Президента : на утримання глави держави та його команди виділяють понад 1 мільярд 72 мільйони гривень, що на 195 мільйонів перевищує попередні показники.Кабмін : Секретаріат уряду, який так голосно заявляв про необхідність економії, отримає 2, 2 мільярда гривень (збільшення на 352 мільйони). «Жорстко зекономили на собі?!», — риторично запитує Микола Томенко, аналізуючи ці мільярдні надбавки для чиновницьких кабінетів. Прокурори, поліція та силовики Окрему увагу привертають силові та контролюючі органи. Традиційне збільшення фінансування чекає на прокуратуру — на діяльність прокурорів українці віддадуть понад 21 мільярд гривень (на 2, 5 мільярда більше, ніж у 2026-му). Національна поліція взагалі б'є рекорди: її фінансування зростає на 38 мільярдів і сягне майже 160 мільярдів гривень. Така диспропорція нагадує класичні історичні сюжети. Томенко нагадує слова Олександра Довженка про те, що в часи війни техніків чи вчителів на фронті не вистачатиме, а от прокурорів і слідчих чомусь завжди вдосталь. На охорону самих лише високопосадовців при цьому заклали майже 4, 8 мільярда гривень. Що залишилося поза увагою уряду У проєкті кошторису чомусь не знайшлося місця для скорочення витрат на десятки установ, які під час війни фактично не працюють. Наприклад, апарат Центральної виборчої комісії знову отримає понад 365 мільйонів гривень. Поза увагою урядовців залишилися й величезні зарплати членів наглядових рад державних підприємств чи елітні пенсії окремих категорій силовиків. Тож питання про те, чи вірять ще українці в обіцянки влади «затягнути паски» для самих себе, залишається відкритим.