Пройшли псевдовибори на Росії. І Путін ескалює. Проте не очікуваною мобілізацією, а підняттям податків для росіян.
І це саме ескалація. Бо війна то завжди про гроші. Про ресурси. І росіянам ніхто не дає в світі гроші. Ні грантами, ні в борг. Ні замороженними українськими активами. В результаті, росіяни завжди можуть покладатися виключно на власні ресурси. А вони обмежені. Запаси нафтодоларів вичерпані. І прийшов час звернутись до доларів в карманах росіян. Бо вони піднакопили жирок за останні кілька десятиліть. І зараз прийшов час платити.
В резльтаті після виборів Путін прийняв непопулярне рішення. Непопулярне тупо для всіх росіян. А не тільки для тих, хто готовий був знову бігти до Грузії.
І це неприємно. З одного боку. Бо свідчить якраз про ескалацію. А з іншого боку підтверджує думку про обмеженість ресурсів і виснаження економіки Росії. І хоч і дасть гроші на завтра, але збільшить виснаження на післязавтра. Бо гроші, які заберуть у росіян, перейдуть на зброю і згорять в полях Донеччини. Не дадуть економічний ефект. Не стануть інвестиціями. Це вплине як на економічне становище, так і на настрої. А погіршення настроїв в свою чергу негативне вплине на економіку. І знов приведе до виснаження.
Путін не стратег. Путін тактик. Йому потрібні гроші, щоб дотягнути до зими. Потім дотягнути до виборів у Франції. Потім до чого ж ще дотягнути.
Ставлячи на чорного лебедя для України Путін постійно виснажує економіку Росії. І послаблює свою позицію. А Чорний лебідь все не прилітає. Навіть Трамп не став критичних фактором, хоч з ним Путіну шалено пощастило і продовжує щастити.
І на такому фоні Україні важливо не тратити конкурентну перевагу. А саме доступ до грошей. Бо власних грошей нам точно не вистачить. І треба мати доступ до грошей, які контролюють наші друзі. І в першу чергу до російських заморожених активів. А там незайманими лежить ще 250 млрд доларів. І тому український владі конче потрібно демонструвати успіхи на шляху виконання забов язань. Щоб ми могли відповідати на ескалацію Путіна. Бо Путін ескалює грошима. І ми будемо відповідати грошима. Але податками ми багато не зберемо. А от світ може скинутись. І тут потрібно, щоб світ був до цього готовий. І потрібно поспішити. До тих самих виборів у Франції. Щоб гарантувати собі підтримку поки у владі у Франції лояльні до нас політики. Принаймні, більш лояльні до нас ніж до Путіна.
В України є підтримка. І це те, що відрізняє нас від Росії. І дуже тупо було б втратити таку конкурентну перевагу.