Сьогодні Палата представників Конгресу США має остаточно ухвалити законопроєкт Грема-Блюменталя, який передбачає пекельні санкції проти Росії. Хоча її введения повністю залежить від рішення Дональда Трампа.
РБК-Україна розповідає про основні положення законопроекту та можливі наслідки для Кремля.
Головне:Секторальний удар : санкції охоплюють ЦБ РФ, Сбербанк, ВТБ, Газпромбанк, "тіньовий флот" та проєкти "Ямал ЗПГ" і "Арктик ЗПГ".Вторинні мита до 100% : передбачено заходи проти третіх країн, які купують російські енергоносії чи сприяють обходу обмежень.Заблоковане скасування : обмеження діятимуть до припинення бойових дій та підписання прийнятного для України миру.Іранський вектор : дію базових санкцій щодо енергетичного сектору Тегерана продовжують до 2031 року. Вплив на Росію Документ декілька разів міняв назву і доповнювався – фінальна назва Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Ця версія законопроєкту фактично являє собою еволюцію санкційної політики США від простого політичного сигналу до системного економічного тиску на РФ. Документ поєднує як індивідуальні, так і секторальні санкції. Персональні обмеження стосуються вищого політичного та військового керівництва РФ, а також осіб, причетних до обходу санкцій, порушень прав людини, відмивання коштів та дестабілізації ситуації в Україні. Читайте також: ГУР назвало заводи "Ростеху", що озброюють армію РФ: третина з них не під санкціями Під удар також можуть потрапити акціонери російських проєктів із видобутку зрідженого природного газу, судна "тіньового флоту" та пов'язані з ними особи. Йдеться про традиційні та дієві інструменти – блокування активів і візові обмеження. Секторальні санкції націлені на ключові джерела фінансування російської економіки. Вони охоплюють енергетичний та фінансовий сектори, включаючи Центральний банк РФ, Сбербанк, ВТБ, Газпромбанк та інші державні фінансові установи. Законопроєкт суворо забороняє будь-які інвестиції США у російський енергетичний сектор. "У серпні минулого року обговорювалось повернення американської компанії Exxon Mobil до російського нафтогазового проєкту "Сахалін-1", а така заборона унеможливить цей сценарій", – зазначав раніше уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк. Обмеження стосуватимуться як експорту американських енергоресурсів до Росії, так і заборони імпорту російського урану. Окремо розширюються санкції щодо кремлівських проєктів "Ямал ЗПГ" і "Арктик ЗПГ" (включаючи їхніх керівників і ключових акціонерів). Удар по друзях Кремля Окрему увагу законопроєкт приділяє відповідальності за обхід санкцій. Документ спрямований на ліквідацію механізмів, які Москва адаптувала для виживання: тіньовий флот, фінансові посередники, криптовалюти та юрисдикції третіх країн. Без перекриття цих каналів навіть найжорсткіші обмеження поступово втрачають ефективність. Водночас посилюється економічний тиск на торговельних партнерів Росії. Саме вторинні заходи можуть стати найбільш відчутним засобом впливу. Вони передбачають застосування додаткових мит щодо країн, які продовжують імпортувати енергоносії з Росії або сприяють обходу санкцій. У попередній редакції фігурувала максимальна ставка для таких випадків – 500%. Під час допрацювання її зменшили до 100% із певними винятками. Проте логіка залишилася незмінною: підвищити для третіх країн економічну ціну співпраці з Росією настільки, щоб вона стала невигідною. Найважливішою політичною новацією документа є механізм блокування скасування санкцій. Згідно з текстом законопроєкту, обмеження проти РФ не можуть бути зняті доти, доки Росія не припинить бойові дії та не підпише мирну угоду, "прийнятну для вільного та незалежного Уряду України". Окрему увагу в поточній версії документа приділено головним політичним партнерам Москви – Ірану та Китаю. Хоча двопартійна ініціатива "Stop China and Russia Act" формально залишається окремим законопроєктом, її ключову концепцію та логіку було повністю відображено в тексті Грема-Блюменталя. Зокрема, санкції офіційно поширяться на енергетичний сектор Ірану, продовживши дію базових обмежень до 2031 року. При цьому важливо розуміти, що нові обмеження не набирають чинності миттєво й автоматично після ухвалення законопроєкту. Він не є категоричним щодо обов'язкового застосування тих чи інших заходів проти Росії, а радше пропонує розширений набір інструментів, якими може гнучко скористатися президент США Дональд Трамп. Таким чином, навіть попри ухвалення законопроєкту, остаточне рішення буде ухвалювати саме президент США. Довгий шлях до схвалення Вперше законопроєкт було зареєстровано в Сенаті США ще у квітні 2025 року сенаторами з двох конкуруючих партій – Ліндсі Гремом від республіканців та Річардом Блюменталем від демократів. У липні того ж року ініціатива вже мала потужну підтримку – її готові були підтримати 85 із 100 сенаторів. Втім, Ліндсі Грем не поспішав лобіювати реальний розгляд, вичікуючи неформального "зеленого світла" від Дональда Трампа, хоча й постійно тримав тему в інформаційному полі. Паралельно Грем та Блюменталь здійснили серію поїздок до України та країн Європи. Метою цих візитів було узгодження спільних дій та координація позицій із ключовими союзниками Вашингтона. Читайте також: Мін'юст США висунув звинувачення росіянам за плани вбивств по всьому світу Ситуація зрушила з мертвої точки наприкінці червня цього року, коли після чергової телефонної розмови з Путіним Трамп почав публічно висловлювати незадоволення діями російського диктатора. Вже 29 червня Грем заявив, що йому вдалося досягти компромісу з президентом США. Проте, аби отримати підтримку Білого дому, окремі положення законопроєкту довелося дещо пом'якшити. Додаткового імпульсу законопроєкту додала раптова смерть Ліндсі Грема 11 липня. Саме вона остаточно об'єднала Конгрес довкола його спадщини. Законопроєкт було офіційно названо на честь покійного сенатора, а вже у серпні його схвалив Сенат. Тепер же потрібне фінальне голосування у Палаті представників, яке має відбутись сьогодні пізно ввечері за київським часом, а після цього – лише підпис ухваленого законопроєкту президентом США. Нагадаємо, раніше РБК-Україна розповідало, чим запам'ятався сенатор Ліндсі Грем та який спадок він по собі залишив всередині США, а також у світовій політиці. Питання – відповідь (FAQ): – Які основні секторальні санкції передбачає законопроєкт Грема-Блюменталя? – Документ запроваджує жорсткі обмеження проти фінансового та енергетичного секторів Росії, включаючи Центральний банк РФ, Сбербанк, ВТБ та Газпромбанк. Під заборону також потрапляють будь-які американські інвестиції в російську енергетику, імпорт урану та проєкти із видобутку зрідженого газу. – Як США планує покарати треті країни за допомогу Росії в обході санкцій? – Для торговельних партнерів РФ передбачено застосування додаткових мит на рівні до 100%. Це стосуватиметься держав, які продовжують купувати російські енергоносії або сприяють функціонуванню "тіньового флоту" та фінансових посередників. – Чи набудуть нові обмеження чинності одразу після підписання документа? – Ні, санкції не діятимуть автоматично. Законопроєкт дає Білому дому розширений інструментарій, яким президент Дональд Трамп зможе гнучко маніпулювати залежно від розвитку геополітичної ситуації.