Голосування за законопроєкт про нові санкції проти Росії у Палаті представників США може зіткнутися з проблемами через розбіжності всередині Демократичної партії. Що розкололо демократів та чи зможуть вони порозумітись заради України? Демократи розійшлися в оцінці санкцій проти Росії
Прийняття нового законопроєкту про чергові санкційні обмеження щодо Росії у Палаті представників США опинилося під загрозою через внутрішні суперечки серед демократів. Про це пише популярне американське онлайн-медіа Axios.
Документ, який передбачає посилення економічного тиску на Росію, планують винести на голосування цього тижня. Водночас демократи не мають єдиної позиції щодо його підтримки.
Троє провідних демократів - Грег Мікс з Комітету із закордонних справ, Дон Бейєр зі Спільного економічного комітету та Річард Ніл з Комітету шляхів і засобів Палати представників - стверджують, що документ може стати більше шкодою, аніж користю. Вони пояснили свою позицію тим, що законопроєкт одночасно розширює повноваження президента США у сфері мит і не зобов’язує запроваджувати санкції проти Росії. “Цей законопроєкт суттєво розширить повноваження президента щодо мит, водночас не передбачаючи обов’язкових санкцій проти Росії. Обидва ці положення є неприйнятними. Ці недоліки призведуть до зростання цін для американців і в довгостроковій перспективі підірвуть підтримку України”, - йдеться у спільній заяві Грега Мікса, Дона Бейєра та Річарда Ніла.
Однак частина демократів не готова автоматично підтримати позицію керівництва. Зокрема, конгресмен Джаред Голден від штату Мен заявив, що планує підтримати документ. “Я майже напевно проголосую “за”, - сказавДжаред Голден, член Палати представників США від штату Мен.
Таким чином, законопроєкт про санкції проти Росії продемонстрував розбіжності навіть серед демократів, які загалом виступають за подальшу підтримку України. Не всі республіканці “за ”
Водночас відомо, що республіканці теж не демонструють одностайного бажання прискорювати розгляд. Частина республіканців ізоляціоністського крила партії може проголосувати проти. Вони не хочуть втручатися у війну, яку Москва веде проти України.
Водночас більшість готова підтримати посилення санкцій. “Я вважаю, що ухвалення законопроекту про санкції має величезне значення. Якщо його не ухвалити, це буде провал”, – заявивконгресмен Дон Бекон.
Проте республіканцям може не вистачити власних голосів. Для ухвалення законопроєкту їм можуть знадобитися голоси демократів. Тому результат голосування залежатиме не лише від позиції республіканської більшості, а й від того, скільки демократів зрештою підтримає документ.
Відомо, що демократи пропонували внести поправки, які зробили б торговельні положення документа прийнятнішими для них, водночас вони були відхилені республіканським комітетом. Тепер його передали на процедурне голосування у Палаті представників, де його ухвалення буде залежати від того, чи зможуть республіканці заручитися підтримкою хоча б частини демократів. Що пропонує законопроєкт
Якщо законопроєкт все ж таки ухвалять, санкції проти Росії закріплять на рівні закону. Зараз значну частину таких обмежень президент США вводить своїми указами. Автори документа хочуть насамперед скоротити доходи Кремля від продажу енергоносіїв, які використовуються для фінансування війни. “Основна мета цього законодавства - перекрити фінансовий артеріальний потік Кремля, позбавивши путінську військову машину доходів від нафти й газу, але зробити це максимально точково, щоб не зашкодити американським родинам та не викликати шоків для нашої власної економіки”, - каже один із авторів законопроєкту,сенатор Річард Блументаль.
Документ передбачає нові торговельні обмеження для країн, які продовжують купувати російські енергоносії. Найбільше вони можуть стосуватися Китаю та Індії - головних покупців російської нафти. У Європі ризики стосуються передусім Угорщини та Словаччини, які досі залежать від постачання російської нафти й газу трубопроводами. Вторинні санкції також можуть вплинути на Францію, Іспанію, Бельгію та Нідерланди, які купують російський скраплений природний газ.
Окремо у документі згадується Туреччина. Вона залишається великим споживачем російських нафтопродуктів і важливим транзитним центром.
В Азії обмеження можуть зачепити Японію та Південну Корею через їхні закупівлі російського СПГ. Ризики також існують для Сінгапуру, Тайваню, В’єтнаму та Об’єднаних Арабських Еміратів, які беруть участь у торгівлі, транспортуванні та переробці російської сировини.
Законопроєкт також дає президенту США право запроваджувати мита до 500% на імпорт із Росії. Такі обмеження можуть діяти протягом п’яти років. Вони стосуватимуться російських проєктів зі скрапленого газу, енергетичних проєктів в Арктиці та суден “тіньового флоту”. Санкції також можуть застосовуватися до суден, які використовують для перевалки російської нафти, газу та вугілля в морі, а також до компаній і людей, які продають танкери для таких операцій.
Окремий блок стосується персональних санкцій. Їх можуть запровадити проти Володимира Путіна, членів російського уряду та керівників силових структур. Обмеження також можуть торкнутися Центробанку Росії та найбільших державних банків, зокрема Сбербанку, ВТБ і Газпромбанку.
Вікторія Хаджирадєва