Конгрес США остаточно ухвалив двопартійний законопроєкт про так звані “пекельні санкції” проти Росії за її загарбницьку війну проти України. Палата представників слідом за Сенатом схвалила документ і направила його на підпис президенту Дональду Трампу, який, за даними джерел у Білому домі, планує підписати ініціативу.
Законопроєкт, який носить ім'я покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема та був підготовлений у співавторстві з демократом Річардом Блументалем, створює новий потужний юридичний механізм тиску на військово-промисловий комплекс РФ та її економічних партнерів.
Що передбачає новий закон
Документ суттєво змінює правову рамку американських санкцій проти Москви та запроваджує нові важелі впливу. Обмеження проти російських посадовців, бізнесменів та фінансових установ (включаючи Сбербанк), які раніше впроваджувалися указами президента, тепер будуть кодифіковані. Трамп більше не зможе скасувати їх одноосібним рішенням.
Закон дає президенту США право вводити штрафні мита розміром до 100% на імпорт товарів із країн, які продовжують купувати російську нафту та газ або допомагають Кремлю обходити обмеження (зокрема йдеться про Індію та Китай).
Документ дозволяє Вашинґтону в спрощеному порядку долучати танкери до санкційних списків, якщо аналогічні кроки вже зробили Євросоюз, Велика Британія чи інші західні союзники.
Санкції можуть бути зняті лише після того, як президент США офіційно підтвердить Конгресу, що Росія повністю припинила бойові дії та підписала мирну угоду з вільною і незалежною Україною. Навіть у цьому разі Конгрес залишає за собою право заблокувати зняття обмежень спеціальною резолюцією.
Законопроєкт зобов'язує Білий дім переглядати санкції кожні пів року, але водночас надає президенту право тимчасово призупиняти дію обмежень або надавати винятки, просто повідомивши про це Конгрес.
Чому Трамп не поспішатиме із застосуванням обмежень
Попри ухвалення закону, аналітики сумніваються, що Дональд Трамп негайно використає новий важіль тиску. Для цього є кілька причин. Трамп переконаний, що нові жорсткі санкції ускладнять спроби залучити Кремль до переговорів про припинення війни.
Напередодні проміжних виборів до Конгресу Трамп критично налаштований щодо зростання цін на дизельне пальне. Запровадження 100% мит проти нафтопереробників Китаю та Індії (на тлі напруженості навколо Ормузької протоки) призведе до нового стрибка світових цін на енергоносії, що зашкодить республіканцям на виборах.
Головним інструментом зовнішньої політики Трампа залишаються мита, які він віддає перевагу використовувати як важіль впливу у відносинах із традиційними союзниками (Канадою, ЄС), а не у прямому санкційному протистоянні з РФ.
Як зазначають експерти Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), для багатьох у Конгресі ухвалення цього закону було способом «зробити бодай щось» на тлі занепокоєння ситуацією на фронті, навіть якщо Білий дім користуватиметься цим інструментом вибірково.
Реакція України та міжнародної спільноти
В Україні ухвалення рішення привітали на найвищому рівні. Президент Володимир Зеленський відзначив символізм того, що закон Ліндсі Грема пройшов остаточне голосування в ніч, коли РФ здійснила чергову ракетну атаку на українські міста. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та уповноважений з питань санкційної політики Владислав Власюк наголосили, що новий закон зробить російський експорт енергоносіїв дорожчим та менш прибутковим, поступово виснажуючи воєнну машину Кремля.
Ухвалення закону привітав і міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, назвавши його чітким сигналом Москві про те, що кожне джерело доходів війни опинилося під загрозою.
Водночас у Європі вже висловлюють занепокоєння через можливі супутні наслідки. Зокрема, угорська партія Тиса через депутата Мартона Гайду звернулася до Вашинґтона з проханням надати Угорщині виняток із закону, оскільки країна поки не завершила процес відмови від російських енергоресурсів і побоюється потрапити під «пекельні» мита США.