Відомий український музикант Олег Скрипка розповів, як сприймає статус "легенди" української сцени, який давно закріпився за ним. Водночас музикант назвав артистів, чий внесок в українську культуру, на його думку, особливо важливий.
Styler з посиланням на інтерв'ю артиста для програми "Ранкова кава" розповідає, кого саме Скрипка згадав у розмові та чому вважає цих виконавців особливими для української культури. "Я звик"
У розмові з інтерв'юеркою музикант із усмішкою відреагував на те, що його називають "легендою" української сцени.
"Мене так давно називають "легендою", що я вже звик", - сказав музикант.
Однак далі він звернув увагу на різницю між популярністю та справжнім культурним значенням артиста.
"А Україна - це таке суспільство, що не завжди співпадають люди відомі і люди важливі для суспільства, для культури. Я думаю, що Україна розквітне в той момент, коли ці речі почнуть співпадати", - зазначив Скрипка.
Серед людей, яких він назвав: Ніна Матвієнко, Дмитро Гнатюк, Василь Гонтарський, а також Тарас Компаніченко та гурт "Хорея Козацька".
"Ніна Матвієнко - її не стало з нами не так давно. Дмитро Гнатюк - теж його немає. Василь Гонтарський - дуже хороший виконавець. "Кобзар" - номер один. Тарас Компаніченко і "Хорея Козацька" - це люди, які, ще до того як це все не стало "хайпом", "мейнстрімом", цю всю українсько-барокову-козацьку тему "піднімали", - пояснив своє ставлення артист. Один із найвпізнаваніших голосів України
Ніна Матвієнко - українська співачка, народна артистка України, Герой України та лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Багато років вона була солісткою Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки. Її репертуар складався переважно з українських народних пісень, а також творів сучасних композиторів.
Матвієнко гастролювала за кордоном і стала одним із голосів, через які українська пісенна традиція була відома далеко за межами країни. Легенда української опери
Дмитро Гнатюк - оперний співак-баритон, режисер і педагог. Його сценічна кар'єра була тісно пов'язана з Національною оперою України, де він виконував провідні партії в операх українських та зарубіжних композиторів.
Серед його відомих ролей - Остап у "Тарасі Бульбі", "Мазепа", "Ріголетто та Фігаро". Водночас Гнатюк був популярним виконавцем українських пісень, зокрема "Два кольори" та "Пісня про рушник".
Він мав звання Героя України та народного артиста України, а також був лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка. Музикант із власним стилем
Василь Гонтарський - український музикант, автор пісень і засновник гурту "Вася Club". Його творчість була частиною української неформальної музичної сцени.
Гонтарський поєднував рок-н-рол, блюзові та бардівські інтонації з характерною авторською манерою. У 1991 році він став дипломантом фестивалю "Червона рута", а його гурт "Вася Club" випускав власні альбоми та брав участь у музичних проєктах.
Для української сцени Гонтарський був важливий насамперед як самобутній артист, який не намагався підлаштовуватися під масовий формат. Відроджує кобзарську традицію
Тарас Компаніченко - кобзар, бандурист, лірник, дослідник і виконавець давньої української музики, керівник гурту "Хорея Козацька".
Він багато років займається відновленням та популяризацією українського історичного репертуару - дум, кантів, псалмів, козацьких та стрілецьких пісень. У 2006 році Компаніченко заснував "Хорею Козацьку", яка звертається до музики різних періодів української історії.
Саме цей напрям особливо відзначив Скрипка, наголосивши, що Компаніченко та його колектив почали популяризувати українську барокову й козацьку традицію задовго до того, як вона стала популярною.
Раніше ми розповідали про те, як Олег Скрипка назвав циніками музикантів, які лише після початку повномасштабної війни Росії проти України повністю перейшли на українську мову.