Українська металургія опинилася у критичному стані через російські атаки на підприємства та нові торговельні обмеження ЄС. Якщо Брюссель не перегляне квоти на українську сталь, нинішнє падіння виробництва може вплинути на доступ України до європейського ринку на наступні 5-10 років. Про це сказав керівник офісу генерального директора Групи "Метінвест" Олександр Водовіз в інтерв'ю польському порталу Strefa Biznesu.
За його словами, ситуація у галузі настільки складна, що вже постає питання про виживання української сталеливарної промисловості. Після серії російських атак "Запоріжсталь", "Каметсталь" та інші великі виробничі потужності зазнали значних пошкоджень і зупинок.
Водовіз наголосив: металургійні підприємства неможливо просто зупинити на тривалий час, а потім без значних витрат повернути до роботи. Пошкодження печей, енергетики та іншої інфраструктури вимагають складного і дорогого відновлення.
Одночасно галузь стикається з обмеженнями на ключовому для неї європейському ринку: ЄС планує обмежувати загальний імпорт сталі приблизно 18 млн тонн, розподіляючи цей обсяг між країнами за квотами. Для України передбачено близько 600 тис. тонн.
У "Метінвесті" вважають такий розподіл несправедливим з огляду на умови, в яких працює українська промисловість. "В Україні війна. Ми думаємо не про те, як конкурувати, а про те, як вижити", - зауважив Водовіз.
Особливе занепокоєння викликає майбутній перегляд квот. За його словами, у грудні ЄС оцінюватиме обсяги українських поставок за попередні шість місяців, і на цій основі визначатиме подальші умови. Через російські удари й зупинку підприємств український експорт у цей період закономірно буде нижчим: Водовіз попереджає, що використання таких показників як бази може зафіксувати занижені квоти на тривалий період до 5-10 років.
Обмеження вже впливають не лише на українські підприємства. Наприклад, "Метінвест" придбав трубний завод у Румунії, який мав отримувати листовий прокат із "Запоріжсталі". Через квоти та проблеми з виробництвом в Україні підприємство працює з меншим завантаженням і, за словами Водовіза, за дефіциту сировини може просто зупинитися.
Додатковим викликом є CBAM. У "Метінвесті" вважають, що застосування європейського вуглецевого механізму до українських підприємств має враховувати воєнні умови та відсутність доступу до таких самих програм декарбонізації, якими користуються виробники ЄС.
"Ми готові скорочувати викиди, але наразі не маємо на це коштів", - зауважив Водовіз і закликав розглянути тимчасовий спеціальний режим для України.
Він також наголосив, що збереження української металургії відповідає інтересам самого Євросоюзу, адже галузь забезпечує робочі місця, податки та експортну виручку, а її подальше скорочення збільшуватиме потребу України у зовнішній фінансовій підтримці.
За словами Водовіза, до повномасштабної війни металургія була одним із найбільших платників податків в Україні, а загальні бюджетні надходження від галузі та пов'язаних з нею секторів становили близько 200 млрд грн. Тому у "Метінвесті" закликали Брюссель під час перегляду квот не брати за основу лише нинішні обсяги виробництва, штучно знижені російськими ударами, а врахувати історичні поставки України та особливі умови воєнного часу.
Ключовим завданням галузі Водовіз назвав збереження виробничої бази та доступу до ринку ЄС, оскільки без цього відновлення української металургії після війни буде значно складнішим.
Нагадаємо, за 2022-2025 роки "Метінвест" інвестував у розвиток підприємств 43, 6 млрд грн та сплатив понад 82, 2 млрд грн податків. Крім того, від початку війни компанія спрямувала понад 10 млрд грн на допомогу Україні та її громадянам, з яких 7, 3 млрд грн - на потреби Сил оборони в межах ініціативи "Сталевий Фронт". Підприємства компанії також налагодили виробництво продукції для фронту, зокрема засобів захисту для військових і техніки.