Німецькі війська 19 вересня 1941-го увійшли до Києва, залишеного червоноармійськими військами. До німецького полону в цій операції потрапили 665 тис. осіб. Після захоплення території під Смоленськом, Гітлер вирішує напасти на Київ. Після захоплення українських земель планувалося взяти в кільце Москву, після чого домогтися від СРСР капітуляції.
В середині вересня 1941-го на південь від Києва фашистські війська в районі Кременчука навели переправи через Дніпро. Зайняли Бахмач і Ніжин, перерізали залізничну магістраль "Київ - Полтава - Харків". Кільце оточення радянських військ разом з командуванням Південно-західного фронту в районі Лохвиці зімкнулося.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна відзначає День визволення від фашистських загарбників Битва за Київ була частиною наступального плану "Барбаросса", в радянській військовій історії отримала назву Київської оборонної операції. З німецької сторони в битві брала участь група армій "Південь".
З радянської сторони в битві брали участь війська Південно-Західного фронту під командуванням генерала-полковника Кирпоноса у складі п'яти загальновійськових армій та Пінської флотилії. Битва завершилась перемогою німецьких військ. Втрати з радянського боку сягали 700 тис.
вбитих та полонених, понад 1760 тис. одиниць вогнепальної зброї, 411 танків і САУ, 28 419 гармат і мінометів, 343 бойових літаків. Поразка під Києвом стала важким ударом для Червоної Армії. 18 вересня почалося виведення військ з міста. Наступного дня до міста увійшли німці.
Німцям став відкритий шлях на Східну Україну, Приазов'я і Донбас. Радянські війська встановили контроль над Києвом 6 листопада 1943-го та вигнали фашистів. З радянського боку в бою брали участь війська Першого українського фронту під командуванням генерала Миколи Ватутіна та Перша окрема чехословацька бригада.
На початку листопада німецькі окупанти почали палити Київ. Всього в місті на той час нараховувалося близько 100 тис. мешканців, тобто лише десята частина довоєнного населення.