Апеляційний суд залишив чинним рішення, яким АТ «Райффайзен Банк» заборонили стягувати з клієнта 231 000 гривень кредиту, оформленого шахраями через зламаний онлайн-банкінг. Банк також зобов'язали повернути чоловікові 32 000 гривень його власних коштів, повідомляє Інформатор із посиланням на матеріали Єдиного державного реєстру судових рішень. Що вирішив апеляційний суд
Хмельницький апеляційний суд 2 вересня відхилив скаргу АТ «Райффайзен Банк» на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 29 травня. Колегія суддів визнала, що банк не довів провини клієнта у втраті контролю над рахунками.
Суд першої інстанції зобов'язав банк відновити на картковому рахунку 32 000 гривень, які зняли шахраї, а також визнав відсутність права вимоги за двома договорами: «Кредит готівкою» на 231 000 гривень та споживчим кредитом за карткою «Кредитна картка 100 днів» на 77 357, 58 гривні. Як шахраї оформили кредит
Чоловік звернувся до суду ще у квітні 2025 року. 12 березня 2025 року він перевіряв залишок на рахунках у мобільному застосунку й випадково виявив на картці для виплат 110 000 гривень, яких не очікував. Того ж дня він прийшов до відділення банку в Красилові, де разом зі співробітником з'ясував, що його акаунт в онлайн-банкінгу зламали.
Суд встановив: 9 березня 2025 року від імені чоловіка подали заяву про використання удосконаленого електронного підпису в застосунку MyRaif — уже з іншого, підмінного номера телефону та за даними його закордонного паспорта. 11 березня від його імені підписали договір «Кредит готівкою» на 231 000 гривень строком на 72 місяці під 29, 9% річних.
Протягом вечора 11 березня з картки для виплат перевели 32 000 гривень власних коштів позивача, о 19: 52 банк зарахував 231 000 гривень кредиту, після чого одразу почалися списання. Частину коштів — 50 000 гривень — перевели на кредитну картку «100 днів», де вже провели платежі на 198 384, 97 гривні. Правоохоронці відкрили провадження за ч. 4 ст. 185 КК України про крадіжку 280 384, 97 гривні. Чому суд став на бік клієнта
Національний банк, відповідаючи на скаргу, повідомив, що заявку на кредит подали з пристрою Xiaomi MI 8, яким чоловік раніше не користувався. Міністерство цифрової трансформації підтвердило, що відеоідентифікацію особи не проводили. Апеляційний суд послався на позицію Верховного Суду: саме банк має доводити, що клієнт своїми діями сприяв втраті персонального ідентифікатора.
З'ясувалося також, що 9 березня від імені позивача подавали заявки на кредити одразу в кілька банків — Таскомбанк, Акцент Банк, Ідея Банк, Сенс Банк і ПУМБ. ПУМБ анулював заборгованість і звернувся до поліції, а Таскомбанк підтвердив, що сам позивач спростував подання заявки. Що робити, якщо на вас оформили кредит шахраї
Якщо ви виявили невідомий кредит або зникнення грошей із рахунку, дійте одразу: заблокуйте картки через застосунок або гарячу лінію банку; зафіксуйте факт у відділенні банку й отримайте письмове підтвердження звернення; подайте заяву про кримінальне правопорушення до поліції; зверніться зі скаргою до Національного банку України; за потреби подайте позов до суду про визнання договору недійсним.
Судова практика дедалі частіше стає на бік клієнта, якщо банк не може довести, що людина самостійно підписала договір і втратила контроль над своїми даними.
Раніше портал Знай повідомляв, суд може стати на бік боржника: як скасувати шахрайський кредит .
Також наш портал інформував, шахраї вкрали гроші з картки: коли банк поверне кошти .
Більше деталей читай у матеріалі: борги та арешт рахунків: суд розвінчав 8 головних міфів про стягнення майна .