Російські удари по підприємствах, блокада портів і зростання логістичних витрат скоротили можливості української металургії. За словами операційного директора "Метінвесту" Олександра Мироненка, внесок галузі у ВВП України, який до повномасштабної війни сягав 7%, нині може становити близько нуля.
Про це він розповів в інтерв'ю Forbes Ukraine. Підприємства "Метінвесту" оговтуються після атак Центральний і Північний гірничо-збагачувальні комбінати "Метінвесту" працюють приблизно на 50% потужності. Південний ГЗК перебуває у простої через закриття українських портів, а Інгулецький ГЗК зупинений із 2024 року через високу вартість електроенергії.
"Запоріжсталь" і "Каметсталь" відновлюються після російських обстрілів у серпні та вересні. За словами Мироненка, під час атак загинули 13 працівників компанії та підрядних організацій, ще понад 40 людей були поранені. Повне відновлення пошкоджених виробничих фондів "Запоріжсталі" потребуватиме десятків мільйонів доларів.
Точні строки відновлення підприємств у "Метінвесті" поки не називають. Блокада портів обмежує експорт За словами Мироненка, блокада портів є головною проблемою для компанії. Без морського експорту навіть відновлені підприємства не зможуть працювати на повну потужність.
Через блокаду з експорту вибуло близько 1, 5 млн тонн залізної руди щомісяця, не враховуючи металопродукцію. Проблеми виникли і з імпортом вугілля. Частину сировини "Метінвест" доставляє залізницею з Чехії та Польщі, а також через порти Польщі й Констанци. Це збільшує логістичні витрати на 50-60%.
ЄС обмежує доступ до ринку Через блокаду українських портів Євросоюз фактично залишається єдиним доступним великим ринком для експорту продукції "Метінвесту". Водночас із квітня ЄС запровадив квоти на продукцію гірничо-металургійного комплексу. Вони дозволяють експортувати близько половини торішнього обсягу, або 1 млн тонн.
Додатковим фактором є механізм вуглецевого коригування імпорту CBAM. За оцінкою Мироненка, він може створити навантаження у 50100 на тонну прокату, ринкова вартість якого становить близько $600. У "Метінвесті" хочуть домогтися відтермінування CBAM для українських виробників щонайменше на два-три роки після завершення війни.
Компанія також веде переговори щодо збільшення квот на українську продукцію. "Метінвест" скорочує витрати За останній рік собівартість виробництва компанії зросла приблизно на 30%. Основними причинами Мироненко назвав логістику та ціни на електроенергію. У компанії вже відмовилися від частини інвестиційних проєктів.
Інвестпрограму цього року планують скоротити максимум на 1520%, а частину планів перенесуть на наступний рік. "Метінвест" також готується до значного скорочення витрат і персоналу. Насамперед це може стосуватися адміністративних працівників і підрядних організацій.
Точний масштаб скорочень поки не визначений. Мироненко заявив, що у 2022-2023 роках компанія ще мала запас міцності, сформований у довоєнні роки. Нині, за його словами, такого запасу вже немає.