Ціна буханця в українських магазинах знову повзе вгору — і це попри те, що пшениця всередині країни помітно подешевшала. Парадокс пояснюється просто: зерно давно перестало бути головним чинником, який визначає вартість хліба на полиці.
За оцінками галузевих учасників, на які посилається Latifundist, частка борошна у собівартості хлібобулочних виробів нині становить близько 35%, тоді як раніше могла сягати 60%. Решту ціни дедалі більше формують електроенергія, пальне, логістика, зарплати, упаковка та інші виробничі витрати. Що тепер формує ціну хліба
Найвагоміша стаття витрат — логістика. За оцінкою Всеукраїнської асоціації пекарів, вона може формувати до третини собівартості хліба. Свіжий продукт доводиться практично щодня розвозити у сотні й тисячі магазинів, тому будь-яке подорожчання дизпального одразу б'є по витратах виробника.
Друга причина — зарплати. Через дефіцит працівників підприємства змушені підвищувати оплату праці, щоб утримувати пекарів, водіїв і технологів. Голова Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський нагадує: зерно спочатку треба доставити на елеватор, доробити, перевезти на млин і переробити — на кожному етапі платять за пальне, світло і роботу персоналу. А вартість електроенергії нестабільна, і під час можливих перебоїв заводи переходять на значно дорожчу генерацію. Скільки хліб уже подорожчав і чого чекати
З початку 2026 року хлібобулочні вироби в Україні вже додали в ціні більш ніж 10%. За базового сценарію до середини 2027 року представники ринку допускають подальше зростання ще приблизно на 8–12%. Якщо ж проблеми з портами затягнуться, енергетику знову атакуватимуть, а виробничі витрати й далі зростатимуть, подорожчання може сягнути 15–20% — такий прогноз озвучив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.
Показово, що в липні через проблеми з портами закупівельні ціни на українську пшеницю в окремі дні падали одразу на 800–1000 грн за тонну, але це майже не відобразилося на ціні батона. Економію на зерні повністю перекрили інші витрати переробників і пекарів. Чому дешевша пшениця не здешевлює хліб
Усе впирається в математику собівартості: якщо борошно становить лише 35% ціни, то навіть його здешевлення на 10% теоретично зменшує кінцеву вартість хліба приблизно на 3, 5% — і лише за умови, що решта витрат не зміниться. На практиці дорожчі світло, пальне, доставка та зарплати перекривають цю економію.
До того ж дешева пшениця ще не повністю потрапила навіть у борошно нового сезону. У помольних партіях зараз використовується приблизно 10–50% зерна врожаю 2026 року, а решту становить пшениця попереднього сезону, яку млини купували за вищими цінами. Повністю перейти на новий урожай переробники очікують не раніше листопада — але суттєвого здешевлення хліба учасники ринку не обіцяють і після цього.
Президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко звертає увагу й на зворотний бік: надто дешева пшениця може вдарити по споживачеві в майбутньому. Якщо аграрій продає зерно майже за собівартістю, у нього лишається менше коштів на добрива, насіння, пальне й наступну посівну — а це ризик для врожаю наступного року.
Раніше портал Знай повідомляв, яйця за місяць подорожчали на 42%: нові ціни на цукор і м'ясо в супермаркетах .
Також наш портал інформував, борошно, рис і картопля: які продукти після закінчення терміну придатності ще безпечні .