Українська рада зброярів вимагає обнулити або суттєво знизити плату за дозвіл на експорт зброї, яка нині складає 20-30% вартості контракту. А Верховна Рада відхилила законопроєкт, що пропонував спрямувати ці ж кошти на закупівлю озброєння та виплати військовим.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресреліз Української Ради зброярів та трансляцію засідання парламенту. Зброярі хочуть нульову ставку за дозвіл
Українська рада зброярів разом з Лігою оборонних підприємств України, Українським кластером подвійних технологій (UADUT), Федерацією роботодавців України (ФРУ), NAUDI та Технологічними Силами України підготували консолідовані пропозиції до постанови Кабміну №875.
Об'єднання підтримують сам факт запровадження контрольованого експорту, називаючи його важливим сигналом для індустрії та країн-партнерів, які можуть закуповувати українську продукцію: працюючий механізм, за їхньою оцінкою, дасть змогу залучати іноземне фінансування та інтегрувати українські компанії у глобальні ланцюги постачання.
Водночас галузь наводить п'ять ключових претензій до чинного порядку.
Головна - розмір плати за дозвіл: 20% вартості готових виробів і технологій та 30% вартості складових частин і комплектувальних виробів. За оцінкою бізнес-об'єднань, для значної частини продукції, особливо конвенційного озброєння, такий рівень плати робить експорт економічно недоцільним і погіршує цінову конкурентоспроможність українських виробників.
Позиція ринку - знизити ставку до нуля.
Друга претензія - авансова сплата без гарантії повернення коштів: чинна модель вимагає вилучити суму з обігу ще до отримання оплати від іноземного замовника, тоді як навіть виданий дозвіл не гарантує виконання контракту — його може зупинити заявлений державним замовником "намір" закупити той самий товар.
Третя - саме поняття "наміру" держави закупити товар визначене нечітко: постанова не встановлює, яким документом він підтверджується, у який строк має оформлятися в закупівлю і що відбувається, якщо закупівля в результаті не здійснюється.
Четверта - порогова сума контракту в 15 млн грн, яка не враховує дослідні, тестові, демонстраційні й пілотні поставки, з яких часто починається робота з новим іноземним замовником.
П'ята - відсутність прозорого механізму інформування виробників про те, чи належить їхня продукція до переліку критичних товарів, і про зміни до цього переліку.
Виходячи з цього, ринок пропонує: скасувати плату за дозвіл або знизити її до не більше 5% вартості контракту; не стягувати її авансом, а прив'язати до фактичного виконання угоди або надходження коштів виробнику; передбачити безумовне повернення сплаченої суми, якщо контракт не відбувся не з вини виробника; а також можливість поетапної сплати для тривалих контрактів.
Окремо галузь просить запровадити спеціальний режим для тестових і демонстраційних поставок, чітко визначити критерії "наміру" держави та строки його оформлення, а для процедур розгляду заявок - гарантувати дотримання встановленого 30-денного строку та однозначне застосування принципу мовчазної згоди.
Об'єднання виробників пов'язують доопрацювання порядку зі стратегічним значенням формату Build with Ukraine: у контексті позики ЄС Ukraine Support Loan обсягом 90 млрд євро на 2026-2027 роки (з яких €60 млрд призначені на оборонні закупівлі) європейські партнери дедалі більше орієнтуються на вимоги локалізації виробництва.
Міжнародні партнери повідомляють про понад 200 ініціатив і заявок щодо співпраці, які досі залишаються без рішення чи відповіді, йдеться у пресрелізі. Галузь заявила про готовність долучитися до робочих груп та експертних обговорень над доопрацюванням порядку. Рада не підтримала передачу коштів армії
Водночас Верховна Рада 15 вересня не підтримала в першому читанні законопроєкт, який передбачав зміни до Бюджетного кодексу.
Гроші, що надходять від плати за експортні дозволи з 1 серпня 2026 року, мали зараховуватися до спеціального фонду держбюджету і йти Міністерству оборони - 50% на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, ще 50% на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ.
Таким чином, дискусія про плату за експортний дозвіл розгортається одразу у двох напрямках: галузь вважає її завищеною і економічно шкідливою для конкурентоспроможності виробників, а частина депутатів розглядала ту саму плату як потенційне джерело фінансування для армії - і це джерело парламент наразі не підтримав.
Читайте також: Україна відкриє експорт зброї? Хто отримає шанс продавати за кордон та як реагує оборонка
Дискусія навколо постанови №875 триває з моменту її ухвалення на початку липня. Ще в перші дні дії нового механізму виконавчий директор Ради зброярів Ігор Федірко пояснював РБК-Україна, що бізнес позитивно оцінює появу зрозумілої процедури зі строком розгляду заявок до 30 днів, але попереджав про ризик перетворення механізму на бюрократичну чергу через відплив кадрів у профільних органах.
Тоді ж РБК-Україна писало, що держава не залучала приватний сектор до консультацій під час підготовки правил експорту.