Україна вже працює над державним бюджетом на 2027 рік, але до завершення 2026-го ще потрібно забезпечити фінансування всіх запланованих видатків. Тож дедалі частіше посадовці обговорюють питання нестачі коштів у бюджеті. Держава недоотримує податки, а обсяги міжнародної допомоги поки значно нижчі за очікувані.
Чи достатньо Україні грошей, щоб завершити рік, чи можлива затримка пенсій через дефіцит грошей в бюджеті та що відбуватиметься із соціальними виплатами?
Факти ICTV дізнавалися, як економісти оцінюють ситуацію з державними фінансами та чи можлива затримка пенсій.Чому в бюджеті не вистачає грошей
Як розповів у коментарі для Фактів ICTVвиконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин , під час підготовки бюджету на 2026 рік уряд виходив із прогнозу, що українська економіка зростатиме. Саме очікувані показники економіки були важливими для розрахунку майбутніх податкових надходжень. Проте фактична ситуація виявилася іншою.
— За перше півріччя економіка продемонструвала падіння на 0, 1%, тобто запланованого зростання фактично не відбулося. Через це держава отримує менше податків, ніж передбачалося під час формування бюджету, — розповів економіст.
За оцінкою Олега Пендзина, є великий недобір податкових надходжень, який може становити близько 70 млрд грн. Серед причин він називає наслідки російських обстрілів, проблеми з роботою портів, зупинку частини гірничо-металургійних підприємств та складнощі з експортом продукції аграрного сектору.
Однак податки — не єдине джерело проблеми. Український бюджет значною мірою залежить від зовнішнього фінансування, яке надходить від міжнародних партнерів.Скільки грошей Україна отримала від партнерів
За словами Пендзина, частину бюджетних ресурсів формують податки та збори, ще частина припадає на запозичення. Саме залучені кошти значною мірою використовуються для фінансування соціальних видатків.
На 2026 рік Україна розраховувала отримати від міжнародних партнерів близько $51, 2 млрд. Однак, за даними економіста станом на вересень, до країни надійшло лише $19, 9 млрд. Це приблизно 37% від очікуваної суми.
Пендзин зазначає, що до кінця року Україна ще очікує фінансову підтримку від європейських партнерів. Але отримання частини коштів залежить від виконання певних умов.
Йдеться про законодавчі рішення та реформи, які Україна має провести для отримання фінансування за відповідними програмами. За словами економіста, саме невиконання необхідних зобов’язань уже призводило до недоотримання коштів за програмою Ukraine Facility.Чи справді державна скарбниця порожня
Економіст Олексій Кущ у ефірі Новини. Live розповів , якщо оцінювати всі державні фінансові ресурси, потрібно дивитися не тільки на залишки безпосередньо в державному бюджеті. У розрахунок також входять кошти на казначейських рахунках Міністерства фінансів у гривні та валюті, резерви Національного банку та ресурси місцевих бюджетів.
При цьому Кущ визнає, що в межах самого чинного бюджету вільних ресурсів залишилося небагато. Якщо додати до цього недоотримання податків, необхідність профінансувати обов’язкові видатки четвертого кварталу та можливе подальше скорочення доходів, виникає нестача коштів.
За його оцінкою, найбільший розрив утворився саме через недоотримання зовнішньої допомоги, а не лише через податкові надходження.Що уряд може зробити, щоб знайти гроші
Пендзин розповідає, що уряд уже проводить аудит бюджетних витрат і запроваджує режим жорсткої економії щодо видатків, які не пов’язані безпосередньо з обороною.
За його оцінкою, завдяки перегляду таких витрат можна заощадити трохи грошей. Насамперед йдеться про програми загального характеру, такі як Національний кешбек та частину капітальних видатків міністерств і відомств, які, на думку економіста, можна перенести на пізніший період.
Хоча скорочення таких витрат не вирішує всієї проблеми. Пендзин наголошує, що для покриття бюджетних потреб Україні необхідно отримувати міжнародне фінансування.Чи буде виплата пенсій через дефіцит грошей в бюджеті
За словами Пендзина, соціальні зобов’язання держави не планують скорочувати. Він пояснює це тим, що соціальні видатки фінансуються за рахунок макрофінансової допомоги міжнародних партнерів.
Тобто йдеться не про ситуацію, коли уряд може просто забрати частину коштів із пенсій чи зарплат бюджетників і спрямувати їх на інші потреби. За логікою економіста, навіть скорочення соціальних видатків не дозволило б автоматично перекинути ці гроші на оборону, оскільки джерелом фінансування соціальних зобов’язань є міжнародна макрофінансова допомога.
Тому уряд шукає можливості для економії насамперед в інших статтях бюджету. Якщо грошей не буде зовсім, то можлива емісія.
— Якщо говорити зовсім просто, то держава може надрукувати грошей. Нагадую, що подібний механізм використовували у 2022 році, коли було емітовано 400 млрд грн. Всі ми пам’ятаємо, що тоді інфляція становила 27%, а курс гривні змінився з 25 до 37 грн за долар, — нагадав економіст.
Пендзин вважає такий сценарій небажаним і сподівається, що до нього не доведеться вдаватися.Чи можлива затримка виплати пенсій через дефіцит грошей в бюджеті
Олексій Кущ допускає, що можливі короткочасні затримки окремих соціальних виплат у разі виникнення касових розривів. За його словами, теоретично пенсія може прийти на кілька днів пізніше, наприклад на три або п’ять днів.
При цьому економіст не стверджує, що такі затримки обов’язково відбудуться. Він наголошує, що касового розриву, який вплине на строки виплат, може й не виникнути.
Про повне припинення або замороження соціальних виплат Кущ наразі не говорить. На його думку, держава в будь-якому разі має забезпечити соціальні трансферти. Якщо для покриття бюджетного дефіциту доведеться застосовувати монетарні механізми (друк грошей), економіст вважає такий варіант менш шкідливим для економіки, ніж невиплата соціальних коштів.
Тому на запитання, чи можлива затримка пенсій через дефіцит грошей в бюджеті, його відповідь зводиться до можливості саме короткострокового перенесення виплат через тимчасовий брак коштів. Про тривалу затримку або припинення виплат не йдеться.
Олег Пендзин зазначає, що скорочувати чи затримувати соціальні виплати державі немає куди. За його словами, пенсіонери живуть у дуже складних фінансових умовах і рахують кожну гривню, тому навіть нинішнього рівня пенсій багатьом недостатньо.
Економіст звертає увагу і на рішення Національного банку від 17 вересня. НБУ підвищив облікову ставку до 16%, оскільки очікує посилення інфляційних процесів.
Пендзин пояснює, що для людини, яка отримує мінімальну пенсію, навіть невелике зростання цін відчутне. За його розрахунками, після отримання мінімальної пенсії на щоденні витрати у гаманці пенсіонера є трохи більше 100 грн на день. Цього, за оцінкою економіста, дуже мало для нормального забезпечення основних потреб. Тож затримка пенсії на тиждень для деяких пенсіонерів є критичною. Читайте також Проєкт держбюджету 2027: залежність від допомоги інших країн, які ризики та що буде з цінами