Росія продовжує бити по цивільній інфраструктурі України, яка не має жодного стосунку до військових об’єктів. Серед цілей російських атак опиняються й автозаправні станції. Останнім часом такі удари дедалі частіше фіксують у Києві.
Черговою ціллю стали автозаправні комплекси Укрнафти на обох берегах столиці. На момент атаки станції не працювали через повітряну тривогу, а працівники перебували в укриттях. Відвідувачів на території АЗК не було.
В Укрнафті пояснили, що під час повітряної тривоги свідомо припиняють роботу станцій, аби зменшити ризики для людей. Після атаки компанія оцінює пошкодження та визначатиме, які відновлювальні роботи необхідні.
Факти ICTV поспілкувалися заналітиком консалтингової компанії Нафторинок Олександром Сіренком та з’ясували, чи буде дефіцит пального через атаки на АЗС у Києві та як удари вплинуть на ринок.Атаки на АЗС у Києві: чи загрожують вони ринку пального За словами Олександра Сіренка, нинішні атаки на автозаправні станції не створюють передумов для дефіциту пального у столиці. Експерт наголошує, що дефіцит виникає тоді, коли товару немає або його кількість суттєво обмежена. Ситуація з пальним у Києві зовсім інша, адже пального багато. — Удари по окремих АЗС, насамперед створюють незручності для водіїв. Якщо звична заправка пошкоджена або тимчасово не працює, клієнт просто обирає іншу станцію — цієї ж мережі або конкурента, — наголосив експерт. Ринок у столиці має достатню кількість роздрібних точок, тому вибуття окремих АЗС не здатне призвести до нестачі пального.Чи буде дефіцит пального у Києві після ударів по заправках Олександр Сіренко звертає увагу на те, що кількість АЗС у столиці значна. За його оцінкою, у Києві працює близько 300 таких об’єктів. Тому навіть тимчасове припинення роботи окремих заправок не створює проблеми для всього ринку. Він зазначає, що кількість АЗС саме у Києві приблизно втричі перевищує потребу водіїв. Це означає, що дефіциту пального у Києві через пошкодження окремих станцій не буде. Навіть якщо певна АЗС не працюватиме кілька тижнів, водії мають достатньо альтернатив. При цьому Сіренко нагадує, що подібні атаки почалися досить давно. Ще з весни удари по автозаправній інфраструктурі фіксували у прифронтових регіонах. За цей час вони не спричинили паливного колапсу. Тож водію замість звичної станції доводиться їхати на іншу, інколи додаючи до маршруту кілька кілометрів та час.Чи можливий ажіотаж на АЗС Окреме питання — поведінка споживачів. Навіть за достатньої кількості пального повідомлення про удари по заправках здатні викликати у частини людей бажання заправитися про запас. — Якщо тему активно розганятимуть псевдо-аналітики у Telegram-каналах та соціальних мережах, частина водіїв справді може вирушити на АЗС, залити повний бак і додатково придбати пальне в каністру, — попередив експерт. Проте такий сплеск попиту не триватиме довго. Люди, які заправилися наперед, певний час не повертатимуться на АЗС, після чого ситуація стабілізується. Тому чи буде дефіцит пального у Києві через атаки РФ — питання, яке варто відділяти від можливого короткострокового ажіотажу. Тимчасове збільшення попиту ще не означає реальної нестачі товару.Що буде з пошкодженими заправками За словами Олександра Сіренка, російські удари по АЗС переважно завдають шкоди наземній частині об’єктів. Йдеться про навіси, фасади, магазини, паливні колонки та інші елементи станції. Такі пошкодження потребують ремонту або заміни окремих конструкцій, через що конкретна АЗС справді може певний час не працювати. Проте це не означає втрати запасів пального. Основні запаси зберігаються у підземних резервуарах. Якщо вони не пошкоджені, пальне залишається на місці, а після відновлення наземної частини станція знову зможе працювати.Чи зростуть ціни на пальне через атаки На думку Олександра Сіренка, небезпека полягає не стільки у фізичній нестачі пального, скільки у можливій панічній реакції споживачів. Якщо водії почнуть масово скуповувати пальне через повідомлення про нібито майбутній дефіцит, це справді здатне тимчасово збільшити навантаження на АЗС. Однак після того, як люди зроблять запаси, попит повернеться до звичайного рівня. Експерт наводить як приклад ситуацію у липні, коли українці запасалися пальним через прогнози різкого подорожчання. Панічні закупівлі тоді створювали додатковий ажіотаж, але очікуваного дефіциту не виникло. Ба більше, у серпні заправки були вимушені знижувати ціни, адже попит на паливо був низьким через запаси водіїв. Читайте також Вибухи у Києві 15 вересня: РФ вдарила по АЗС та складах, є загиблий та постраждалі