Археологи виявили на 8000-річному неолітичному поселенні Атичі в Північній Македонії два незвичайні керамічні предмети, які могли мати символічне значення та бути пов'язаними із захистом запасів зерна. Знахідки зробили всередині будівлі з глиняними спорудами, призначеними, ймовірно, для зберігання та обробки харчових продуктів.
Один предмет прикрашений змієподібними, хвилястими та трикутними мотивами, а другий має форму невеликої тварини, яку дослідники можуть інтерпретувати як козу, пише Arkeo News. Атичі розташоване поблизу села Црнічані на півдні Північної Македонії, у басейні річки Дойран.
Поселення лежало на шляхах, що сполучали Егейський регіон із долинами Вардару та Струми. Пам'ятку вперше виявили під час досліджень у 1974 році, а масштабніші розкопки провели у 1988 році під керівництвом Драгіші Здравковські. Дослідження відновилися через кілька десятиліть, а геомагнітна зйомка 2024 року допомогла виявити поховані споруди по обидва боки потоку Кавагдере та визначити перспективні ділянки для нових розкопок.
Керівниця експедиції Олена Стоянова-Канзурова розповіла македонському виданню UMNO, що дослідники прагнули вивчити планування неолітичної будівлі та її внутрішню структуру. Під час останніх робіт вони виявили прямокутні та круглі глиняні конструкції, які, за даними Національного археологічного музею в Скоп'є, могли використовувати для зберігання та обробки зернових.
Розташування цих конструкцій дає підстави припускати, що будівля могла мати не лише житлове, а й громадське призначення. Ймовірно, її використовували як спільне приміщення для зберігання сільськогосподарської продукції. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи знайшли в Болгарії особисту печатку візантійської імператриці Особливу увагу археологів привернули два керамічні предмети.
Один має геометричний орнамент, а другий - виступаючі голову та шию, широке тіло й ноги, через що нагадує невелику тварину або мініатюрний керамічний столик. Подібні предмети відомі з інших неолітичних поселень Балкан. Археологи описують частину таких знахідок як зооморфні вівтарі або культові столи, які могли використовувати для ритуальних дій та підношень.
З огляду на місце знахідки дослідники припускають, що предмети могли бути пов'язані з уявленнями про родючість, достаток і захист запасів зерна. Водночас паралелі з раніше знайденим вівтарем в Атичі та матеріалами з Врбянської Чуки не доводять, що всі ці предмети мали однакове призначення.
Точна функція керамічних виробів залишається невідомою. Вони могли бути підношеннями, предметами домашніх ритуалів або символічними оберегами запасів, важливих для землеробських громад, які жили біля озера Дойран майже 8000 років тому. Археолог із британського Редінгського університету Кен Дарк вважає, що знайшов будинок, у якому провів дитячі роки Ісус Христос.
2000-річну споруду розкопав під руїнами Монастиря сестер-назаретанок. Вивченню будинку в Назареті Кен Дарк присвятив 14 років. Встановив, що споруда датується I століттям нашої ери, а закладав її вправний майстер. Відомо, що батько Ісуса Йосип був теслярем, але в Новому Заповіті його також називали тектоном - майстром, здатним побудувати будинок.