Регіональні вибори, що відбулися 20 вересня 2026 року в Берліні та федеральній землі Мекленбург — Передня Померанія, спричинили масштабне перезавантаження німецького політичного ландшафту. Головними підсумками голосування стали тривожний для української сторони тріумф ультраправої Альтернативи для Німеччини (АдГ), видовищний прорив Лівих у столиці та безпрецедентний в історії Християнсько-демократичного союзу (ХДС) розгром, який поставив під питання майбутнє канцлера Фрідріха Мерца. Канцлер Мерц відкрито назвав ці результати катастрофою та визнав власну відповідальність за те, що довіра до державних інститутів падає.
Історичний провал ХДС та криза влади Мерца
Для партії ХДС та канцлера Фрідріха Мерца результати виборів виявилися нищівними. На виборах до ландтагу Мекленбурга — Передньої Померанії консерватори отримали катастрофічні 4, 9% голосів, не подолавши 5-відсотковий бар'єр. Це перший випадок в історії повоєнної Німеччини, коли ХДС взагалі не потрапив до парламенту федеральної землі (попередній антирекорд партії становив 9% у Бремені 1951 року).
У Берліні ХДС втратив першість, опустившись до 18, 8% (мінус 9, 4 процентних пункта), і поступається першим місцем Лівим.
Регіон
Переможець виборів
Результат ХДС
Статус ХДС у регіональному парламенті
Мекленбург — Передня Померанія
АдГ (38, 2%)
4, 9%
Не пройшли (не подолали 5% бар'єр)
Берлін
Die Linke (25, 7%)
18, 8%
Втратили першість (друге місце)
Канцлер Мерц відкрито назвав ці результати катастрофою та визнав власну відповідальність за те, що довіра до державних інститутів падає. Рівень його персонального схвалення серед громадян опустився до рекордних 13%. На тлі закликів до відставки Мерц скасував запланований візит на Генеральну Асамблею ООН у Нью-Йорку, аби провести термінову кризову нараду президії ХДС. Незважаючи на тиск, канцлер заявляє про намір залишатися на посаді та продовжувати курс реформ.
Феномен Альтернативи для Німеччини
У землі Мекленбург — Передня Померанія ультраправа Альтернатива для Німеччини посіла перше місце, здобувши 38, 2% голосів (удвічі більше, ніж у 2021 році) та обігнавши правлячу Соціал-демократичну партію (СДПГ) з її 35, 5%. Це черговий успіх АдГ після майже цілковитої перемоги в Саксонії-Ангальт двома тижнями раніше.
Попри переконливу перемогу, АдГ навряд чи зможе сформувати регіональний уряд. Усі інші політичні сили (СДПГ, Ліві, Зелені) у ніч виборів категорично відкинули можливість вступу у коаліцію з ультраправими. Це загрожує регіону тривалим політичним клінчем.
Водночас у столиці відбувся сенсаційний зсув уліво: Палату депутатів Берліна очолить Die Linke (Ліва партія) з результатом 25, 7%. Очікується, що новим мером Берліна стане 45-річна Еліф Эральп — донька турецьких біженців, яка може стати першим градоначальником столиці з мігрантським корінням. Ліві здобули перемогу за рахунок оновлення кадрів та фокусу на кризі вартості оренди житла.
Наслідки для України
Результати виборів на сході Німеччини підсвічують небезпечний для України тренд — зростання втоми німецького суспільства від війни та популярність проросійських тез.
Прем'єр-міністр Мекленбурга — Передньої Померанії Мануела Швезіг (СДПГ) прямо пов'язала успіх АдГ із настроями місцевих жителів щодо допомоги Україні. Значна частина виборців східних земель виступає проти надання Україні фінансової та військової допомоги, що стало одним із центральних пунктів агітації АдГ. Суттєвий відсоток населення вимагає відновлення прямих поставок енергоносіїв із РФ через Північний потік.
На цьому тлі критично загрозливою є зовнішньополітична діяльність самої АдГ. Як стало відомо з публікацій Zdf, DPA та Reuters, керівництво партії вже розпочало сепаратні консультації з РФ. Представник АдГ із зовнішньої політики Маркус Фронмайер провів особисту зустріч у Москві з головою Газпрому Олексієм Міллером.
Заступниця голови фракції АдГ у бундестазі Беатрікс фон Шторх підтвердила факт переговорів, заявивши, що купівля російського газу відповідає інтересам Німеччини.
Хоча уряд Фрідріха Мерца наразі утримує коаліцію та продовжує офіційну лінію підтримки Києва, стрімке знецінення рейтингів ХДС і системне зростання популярності популістів ставлять під загрозу довгострокову стійкість німецької допомоги Україні та створюють додаткові важелі тиску для Кремля.