Фішингове повідомлення може виглядати як лист від банку, сповіщення державного органу, служби доставки, технічної підтримки або навіть знайомої людини. Мета шахраїв однакова: змусити людину перейти за посиланням, розкрити пароль чи банківські дані, встановити небезпечну програму або самостійно переказати гроші.
Список актуальних рекомендацій зібрано на основі порад Національного банку України, Кіберполіції та Держспецзв'язку, повідомляє Соцпортал . Це не рейтинг: навіть одна з ознак — привід зупинитися й перевірити повідомлення через офіційний канал. Головне правило
Не переходьте за посиланням із несподіваного повідомлення, якщо вас кваплять, просять надати секретні дані, пропонують виплату через сторонній сайт, надсилають файл для «перевірки» або перенаправляють до неофіційного бота. Найнадійніший спосіб — відкрити потрібний сервіс самостійно через офіційний сайт або додаток. 8 ознак шахрайського повідомлення 1. Вас кваплять і лякають наслідками
Фрази на кшталт «рахунок буде заблоковано», «акаунт видалять сьогодні», «залишилося 10 хвилин» — типовий прийом соціальної інженерії. Терміновість потрібна, щоб людина діяла автоматично й не встигла перевірити відправника. 2. Просять пароль, PIN, CVV/CVC або одноразовий код
НБУ радить тримати в таємниці тризначний код на звороті картки, PIN, паролі інтернет-банкінгу та одноразові коди підтвердження. Для звичайного переказу на картку не потрібні CVV/CVC, PIN і пароль від банкінгу — якщо їх запитують, це шахрайство. 3. Адреса посилання відрізняється від офіційної хоча б однією деталлю
Фішингові сайти копіюють дизайн справжнього сервісу, але використовують схожий домен: зайву літеру, дефіс чи іншу кінцівку. Наявність https сама по собі не доводить, що сайт справжній — НБУ радить перевіряти домен навіть після перевірки протоколу. 4. Перенаправляють до «офіційного» бота або сторінки входу
Шахраї створюють боти й сторінки, які імітують банки, держсервіси та служби підтримки. Логотип і вигляд інтерфейсу можна скопіювати, тому безпечніше знайти цей бот чи сторінку самостійно через офіційний сайт або додаток організації. 5. Обіцяють виплату чи компенсацію і одразу просять дані
Повідомлення про нібито належну вам виплату, бонус або компенсацію, після якого просять ввести дані картки чи перейти на сторонній сайт, — класична приманка. Офіційні виплати ніколи не вимагають повних реквізитів картки чи кодів. 6. Надсилають файл для «перевірки»
Вкладення у вигляді «документа», «квитанції» чи «рахунку» може містити шкідливу програму. Не відкривайте файли з несподіваних повідомлень, особливо якщо розширення виглядає незвично. 7. Просять встановити програму віддаленого доступу
Прохання встановити AnyDesk, TeamViewer чи подібний застосунок «для допомоги» — прямий шлях до того, що шахраї отримають контроль над смартфоном або комп'ютером і зможуть самостійно переказувати гроші з ваших рахунків. 8. Пишуть із невідомого акаунта від імені знайомого
Якщо знайома людина раптово просить гроші або надсилає підозріле посилання з невідомого номера чи акаунта, перетелефонуйте їй напряму. Акаунт могли зламати, і за повідомленням стоїть зовсім інша особа. Що робити, якщо вже перейшли за посиланням
Якщо ви встигли ввести дані картки або пароль, дійте одразу: заблокуйте картку через гарячу лінію банку або в мобільному застосунку; змініть паролі до інтернет-банкінгу, пошти та соцмереж; повідомте про інцидент у кіберполіцію за номером 0 800 505 170 або через сайт; збережіть скріншоти повідомлень і посилань — вони знадобляться для розслідування.
Найкращий захист від фішингу — не довіряти зовнішньому вигляду повідомлення й перевіряти будь-яку інформацію через офіційний сайт, додаток або номер телефону організації.
Раніше портал Знай повідомляв, шахраї під брендом "Київстар" виманюють від 5000 грн на "інвестиціях" у 5 G .